Временные и сезонные трудовые договоры

(изложено на языке оригинала)

Чим вiдрiзняється процедура укладання та розiрвання тимчасових договорiв з працiвниками?

Чи має право власник або уповноважений ним орган застосовувати випробування для працiвникiв, якi працевлаштовуються за такими договорами?

Чи потрiбно зазначати в трудовiй книжцi працiвника про тимчасовий (сезонний) характер роботи?

За частиною 1 ст. 21 КЗпП трудовий договiр є угодою мiж працiвником i власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою, за якою працiвник зобов’язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядку, а власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов’язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, потрiбнi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором й угодою сторiн.

Якщо є законодавчi пiдстави, то трудовий договiр може укладатися тiльки на конкретний термiн, який установлюється за погодженням сторiн (працiвника та власника або уповноваженого ним органу). Слiд зазначити, що термiн такого договору може бути встановлений через визначення його загальної тривалостi чи граничної дати.

Отже, законодавство про працю дозволяє укладати як трудовi договори про тимчасову, так i про сезонну роботи.

Тимчасовi трудовi договори

Трудовi договори про тимчасову роботу можуть укладатися з працiвниками, прийнятими на роботу на строк до двох мiсяцiв, а для замiщення тимчасово вiдсутнiх працiвникiв, за якими зберiгається їхнє мiсце роботи (посада), - до чотирьох мiсяцiв.

Пiд час укладання договорiв про тимчасову роботу застосовуються правила, визначенi Указом Президiї Верховної Ради СРСР вiд 24.09.74 р. № 311 "Про умови працi тимчасових робiтникiв i службовцiв" (далi - Указ № 311).

Вiдповiдно до ст. 6 Указу № 311 трудовий договiр з тимчасовими робiтниками i службовцями може бути розiрвано з iнiцiативи адмiнiстрацiї в такому разi:

Ø припинення роботи на пiдприємствi, в установi, органiзацiї на термiн бiльш як один тиждень з причин виробничого характеру, а також скорочення роботи в них;

Ø нез’явлення на роботу впродовж бiльш як двох тижнiв поспiль унаслiдок тимчасової непрацездатностi. У разi втрати працездатностi внаслiдок трудового калiцтва або професiйного захворювання, за тимчасовими робiтниками i службовцями мiсце роботи (посада) зберiгається до вiдновлення працездатностi або встановлення iнвалiдностi, але не бiльш як до закiнчення строку роботи за договором;

Ø невиконання робiтником або службовцем без поважних причин обов’язкiв, покладених на нього трудовим договором чи правилами внутрiшнього трудового розпорядку.

Трудовий договiр з тимчасовими робiтниками i службовцями може бути продовжений. Такий договiр вважається продовженим на невизначений строк i на нього не поширюється чиннiсть Указу № 311 у таких випадках:

Ø якщо тимчасовий робiтник або службовець пропрацював бiльше вiд установлених строкiв (бiльш як два мiсяцi, а для замiщення тимчасово вiдсутнiх працiвникiв - бiльш як чотири мiсяцi) та жодна iз сторiн договору не виявила бажання припинити трудовi вiдносин;

Ø звiльненого тимчасового робiтника або службовця знову прийнято на роботу на те саме пiдприємство, в установу, органiзацiю пiсля перерви, яка не перевищує одного тижня (якщо загальний строк його роботи до i пiсля перерви перевищує два або чотири мiсяцi вiдповiдно).

Трудовi договори про сезонну роботу

Сезонними вважаються роботи, якi внаслiдок природних i клiматичних умов виконуються не цiлий рiк, а впродовж певного перiоду (сезону), що не перевищує шести мiсяцiв.

До тимчасових робiтникiв i службовцiв, зайнятих на сезонних роботах, застосовується законодавство про тимчасових робiтникiв i службовцiв.

Пiд час укладання трудових договорiв про сезонну роботу застосовуються правила, передбаченi Указом Президiї Верховної Ради СРСР вiд 24.09.74 р. № 310 "Про умови працi робiтникiв i службовцiв, зайнятих на сезонних роботах" (далi - Указ № 310).

Перелiк сезонних робiт визначений Списком сезонних робiт i сезонних галузей, затверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28.03.97 р. N 278.

Власник або уповноважений ним орган з власної iнiцiативи має право звiльнити працiвника, зайнятого на сезонних роботах, до закiнчення строку трудового договору, крiм загальних пiдстав, передбачених трудовим законодавством України, також за додатковими пiдставами, визначеними п. 7 Указу № 310, зокрема:

Ø у разi припинення робiт на пiдприємствi на строк понад два тижнi з причин виробничого характеру чи скорочення робiт на цьому пiдприємствi;

Ø нез'явлення працiвника на роботу безперервно впродовж бiльш як одного мiсяця внаслiдок тимчасової непрацездатностi.

У разi втрати працездатностi внаслiдок трудового калiцтва або професiйного захворювання за робiтниками i службовцями, зайнятими на сезонних роботах, мiсце роботи (посада) зберiгається до вiдновлення працездатностi або встановлення iнвалiдностi, але не бiльш як до закiнчення строку роботи за договором.

Подiбнiсть тимчасових i сезонних трудових договорiв

Тимчасовi i сезоннi трудовi договори вважаються строковими, якi не можуть перевищувати певного строку, визначеного законодавством, оскiльки укладаються на термiн, що встановлюється за згодою сторiн, а також на перiод виконання певної роботи.

Вiдповiдно до ч. 2 ст. 23 КЗпП строковий трудовий договiр укладається, якщо трудовi вiдносини не можуть бути встановленi на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або iнтересiв працiвника та в iнших випадках, передбачених законодавчими актами.

Осiб, яких приймають на роботу тимчасовими робiтниками i службовцями, а також на сезоннi роботи, має бути попереджено про це пiд час укладання трудового договору.

У наказi (розпорядженнi) прб прийняття на роботу зазначається, що такий працiвник приймається на тимчасову роботу (або зазначається строк його роботи), на сезонну роботу.

Як для тимчасового договору про тимчасову роботу, так i для договору про сезонну роботу законодавством передбачено вiдповiднi гарантiї.

Пiд час приймання на роботу тимчасових робiтникiв i службовцiв, а також сезонних працiвникiв випробування з метою перевiрки вiдповiдностi робiтника або службовця доручуванiй йому роботi не встановлюється (ст. 5 Указу № 310 i ст. 4 Указу N 311). Про таку заборону зазначено також ч. 3 ст. 26 КЗпП.

Пiсля закiнчення термiну тимчасового або сезонного трудового договору працiвник може бути звiльнений власником або уповноваженим ним органом автоматично без будь-якого попередження.

Розiрвання трудового договору з тимчасовими робiтниками та службовцями, а також з робiтниками i службовцями, зайнятими на сезонних роботах, з їхньої iнiцiативи можливе за умови попередження про це адмiнiстрацiї письмово за три днi.

Крiм того, розiрвання тимчасового або сезонного трудового договору з iнiцiативи працiвника передбачено ст. 39 КЗпП.

Так, трудовий договiр пiдлягає розiрванню достроково на вимогу працiвника через його хворобу або iнвалiднiсть, якi перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених ч. 1 ст. 38 КЗпП (переїзд на нове мiсце проживання; переведення чоловiка або дружини на роботу в iншу мiсцевiсть; вступ до навчального закладу; вагiтнiсть; догляд за хворим членом сiм’ї вiдповiдно до медичного висновку або iнвалiдом I групи; вихiд на пенсiю тощо).

Якщо трудовий договiр припиняється з iнiцiативи працiвника, за наявностi для цього певних поважних причин, то така причина також зазначається' в наказi (розпорядженнi).

У разi закiнчення строку тимчасового трудового договору, трудового договору про сезону роботу звiльняють таких працiвникiв за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Заява вiд працiвника в такому разi не потрiбна.

На власника або уповноважений ним орган покладається обов’язок щодо видавання вiдповiдного наказу (розпорядження) про звiльнення працiвника.

Якщо тимчасового або сезонного працiвника не звiльнено в останнiй день строкового договору та трудовi вiдносини фактично тривають (хоча б один день), цей договiр вважається продовженим на невизначений строк. Тобто строковий договiр стає безстроковим i пiдстави для звiльнення працiвника за п. 2 ст. 36 КЗпП вiдсутнi.

Вiдповiдно до ст. 7 КЗпП особливостi регулювання працi осiб, якi працюють у районах з особливими природними географiчними i геологiчними умовами та умовами пiдвищеного ризику для здоров’я, тимчасових i сезонних працiвникiв, а також працiвникiв, якi працюють у фiзичних осiб за трудовими договорами, додатковi (крiм передбачених ст. 37 i 41 КЗпП) пiдстави для припинення трудового договору деяких категорiй працiвникiв за певних умов (порушення встановлених правил прийняття на роботу тощо) встановлюються законодавством.

Вiдповiдно до чинного трудового законодавства основнi права та обов’язки працiвникiв, якi уклали тимчасовi трудовi договори, трудовi договори про сезонну роботу, не вiдрiзняються вiд прав та обов'язкiв працiвникiв, якi працюють за трудовим договором, укладеним на невизначений строк.

На працiвникiв обох видiв договорiв поширюється правила внутрiшнього трудового розпорядку i колективного договору.

Трудовi договори про тимчасову та сезонну роботу мають гарантiї, передбаченi законодавством.

Усi мiнiмальнi гарантiї, наданi державою постiйним працiвникам, поширюються також на тимчасових та сезонних працiвникiв. Крiм того, оплата працi за виконану тимчасовим, сезонним працiвником роботу має провадитися вiдповiдно до ст. 95 КЗпП, не нижче вiд розмiру мiнiмальної заробiтної плати.

Про ведення трудових книжок працiвникiв

Законодавство передбачає ведення трудової книжки на працiвникiв, з якими укладено тимчасовi та сезоннi трудовi договори.

Так, вiдповiдно до п. 1.1 Iнструкцiї про порядок ведення трудових книжок працiвникiв, затвердженої наказом Мiнпрацi, Мiн’юсту, Мiнсоцзахисту України вiд 29.07.93 р. N 58 (зi змiнами), зареєстрованим у Мiн’юстi України 17.08.93 р. за № 110 (далi - Iнструкцiя), трудовi книжки ведуться на всiх працiвникiв, якi працюють на пiдприємствi, в установi, органiзацiї усiх форм власностi або у фiзичної особи понад п'ять днiв, у тому числi осiб, якi є спiввласниками (власниками) пiдприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних i тимчасових працiвникiв. а також позаштатних працiвникiв за умови, що вони пiдлягають державному соцiальному страхуванню.

Пунктом 2.4 Iнструкцiї передбачено, що всi записи в трудовiй книжцi про прийняття на роботу, переведення на iншу постiйну роботу або звiльнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом пiсля видавання наказу (розпорядження), але не пiзнiше вiд тижневого строку, а в разi звiльнення - в день звiльнення i мають точно вiдповiдати тексту наказу (розпорядження).

Оскiльки запис у трудовiй книжцi працiвника робиться на пiдставi наказу (розпорядження) про його прийняття на роботу, в якому про тимчасовий (сезонний) характер роботи обов’язково зазначається, то i в трудовiй книжцi про це зазначати потрiбно.

Пiд час звiльнення тимчасового (сезонного) працiвника в його трудовiй книжцi робиться вiдповiдний запис, але на вiдмiну вiд прийняття умова про тимчасовий (сезонний) характер роботи не зазначається.

Вiдповiдно до п. 2.3 Iнструкцiї записи в трудовiй книжцi пiд час звiльнення мають провадитися в точнiй вiдповiдностi до формулювань чинного законодавства i з посиланням на вiдповiдну статтю, пункт закону.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати в день звiльнення працiвниковi його трудову книжку з унесеним до неї вiдповiдним записом.

Iз записом про звiльнення власник або уповноважений ним орган зобов’язаний пiд пiдпис ознайомити працiвника.

Якщо видача трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу затримується, працiвниковi сплачується середнiй заробiток за весь час вимушеного прогулу.

Джерело: http://dominanta.in.ua/info1

На эту тему читайте:

«Организация и оплата труда сезонных работников»
«Срочный трудовой договор и контракт: нюансы заключения»