Банкам заборонять підвищувати відсотки по кредиту в односторонньому порядку

НБУ закликає народних депутатів підтримати два законопроекти, що стосуються взаємовідносин кредиторів та позичальників. Експерти в один голос говорять про те, що вони потрібні і хороші, але, на жаль, дешеві кредити не повернуть.

Нуль означає нуль

НБУ лобіює прийняття Верховною Радою двох законів, які повинні реформувати кредитування фізичних осіб в Україні: «Про споживче кредитування» №2455 та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг» №2456-д. Обидва були поставлені на голосування перший раз ще в грудні минулого року, але другий відправлений на доопрацювання.

 «В даний час в Україні немає окремого закону про споживче кредитування, зате в регулюванні цього виду кредитування є юридичні прогалини. Це особливо стосується недобросовісної реклами, розкриття інформації про умови кредитування, оцінки кредитоспроможності позичальника, кредитного посередництва, несправедливих умов договорів споживчого кредиту, нав'язування банками і фінустановами додаткових і супутніх послуг », - зазначив Олег Заморський, директор юридичного департаменту НБУ.

У законопроекті «Про споживче кредитування» міститься багато позитивних для позичальників пунктів. Пропонується, зокрема, заборонити рекламу кредитів під 0%. Якщо в рекламі ноль, значить, реально відсотків по кредиту бути не повинно, а не так як зараз - написано 0%, а насправді є приховані платежі. У рекламі кредитних продуктів повинна бути відображена фактична вартість кредиту.

Банкам заборонять підвищувати відсотки по кредиту в односторонньому порядку. Фінустанови будуть зобов'язані в письмовому вигляді пропонувати клієнтові погодитися на перегляд ставки за кредитом. Якщо клієнт відмовиться від підвищення ставки за кредитом, то банк сам її підвищити не зможе. Хоча є нюанси: «Банки можуть обійти заборону, пропонуючи плаваючі ставки. Вони можуть змінюватися в залежності від певного показника поточних процентних ставок на фінансовому ринку. Як правило, відсотки прив'язані до ставки Центробанку, коли вона підвищується, то автоматично підвищується і ставка по кредиту », - говорить Іван Нікітченко, керівник прес-служби« Простобанк Консалтинг ».

Зміниться і порядок погашення боргів за кредитом. Спочатку будуть погашатися прострочені відсотки і борг по кредиту, а тому вже штраф і пеня. Це повинно виключити випадки, коли позичальник погашає прострочення, але при цьому йому продовжують нараховувати штраф і пеню - і борги по кредиту не тільки не тануть, а й накопичуються.

Красиво, але марно

Автори законопроекту №2456-д пішли ще далі назустріч позичальникові. Вони пропонують ввести норму, щоб на вимогу клієнта фінустанова зобов'язана було надати відомості про фінансові показники діяльності, перелік керівників, кількість акцій, що перебувають у власності членів виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному капіталі перевищують 5%.

Пропонується навіть ввести систему штрафів для банків у разі порушення правил. Зокрема, за укладення договору про надання фінансових послуг не в письмовій формі - штраф у розмірі 200 500 НМДГ (неоподатковуваний мінімум доходів громадян), за збільшення в односторонньому порядку фіксованої процентної ставки або інших платежів, - 300 - 600, за ненадання або надання споживачеві інформації не в повному обсязі - 200 - 500.

Експерти кажуть, що законопроекти підвищать фінансову грамотність населення, зменшать кількість прострочених кредитів, але ніяк не допоможуть відновити кредитування як таке.

 «Ці законопроекти розраховані не на збільшення кредитування, а на забезпечення людей інформацією, щоб вони потім не скаржилися, що не зрозуміли умови і змогли уникнути проблем з поверненням кредитів. Така фінансова грамотність дуже важлива для українців, але не допоможе відновити кредитування », - говорить Олександр Жолудь, економіст Міжнародного Центру перспективних досліджень.

Позичати будуть ще менше

Експерти вважають, що в разі прийняття законопроектів кредитування ризикує померти остаточно. Відповідно до проектів, видача кредитів споживачам з неналежною кредитоспроможністю буде неможлива.

 «У нашій країні половина населення отримує зарплати в конверті. При ретельній перевірці липові довідки про доходи в банках не приймуть. А це означає, що навіть ті, хто міг би отримати кредит і має кошти для його погашення, не зможуть цього зробити через те, що не доведуть наявності можливості його забезпечувати », - говорить Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

Без відновлення кредитування в Україні обидва законопроекти не працюватимуть. Який сенс захищати позичальників, якщо у них немає можливості отримати кредит в принципі.

 «Першочерговим завданням НБУ має бути відновлення кредитування. Зараз дуже високі процентні ставки. Їх не може потягнути реальний сектор економіки, і при них працює тільки спекулятивна економіка, що у нас і відбувається. НБУ треба працювати над зниженням кредитної ставки в банківській системі. Можна скільки завгодно змінювати адміністративні правила, прописувати обов'язкові норми в договорах, але без зниження ставки в банківській системі все це не буде працювати, - вважає Андрій Новак економіст глава Комітету економістів України.

На думку експерта, головна увага варто приділити відновленню кредитування бізнесу.

 «Найважливіше відновити не споживче кредитування, а кредитування реального сектора економіки - бізнесу. Сьогодні великі українські компанії кредитуються за кордоном в європейських, американських банках по їх низькими ставками, малий і середній бізнес не має такої можливості і змушений працювати в рамках української банківської системи, а при існуючих кредитних ставках не може кредитуватися. Споживче кредитування - це тільки додатковий елемент і якщо НБУ знову зробить ставку на нього, то настане на ті ж граблі, на які наступив при девальвації гривні, коли всі валютні позичальники стали неплатоспроможними. НБУ робить акценти в неправильному напрямку », - вважає А. Новак.

У банків ж своя логіка і обгрунтування для високих ставок дуже просте: високі ризики неповернення.

 «У вартість кредиту банк відразу закладає всі можливі ризики, пов'язані з ростом вартості грошей в країні, інфляцією, курсом валют та ін. Так як це все важко прогнозується, і ризики високі, то і ставки високі», - говорить І. Нікітченко ».

Закон фіксує те, що є

Іван Нікітченко: Новий закон просто фіксує те, що вже існує на ринку. Після буму кредитування в 2005-2008 рр., Почався спад в економіці, і багато клієнтів стали подавати позови до банків і вигравати справи, так як в договорах не було обов'язкової інформації. З метою перестраховки, багато банків вже дуже детально все прописують. Клієнтові пропонують розписатися в тому, що він попереджений про всі параметри кредиту. Також додається графік погашення, щоб він бачив, скільки і коли платити, яка буде реальна переплата.

Банки вже кілька років, як сильно посилили умови кредитування, в плані оцінки доходів. Отримати кредит без довідки про доходи, або з довідкою з невеликою зарплатнею, можна лише споживчий, на термін 1 рік (дуже рідко коли на більший), на суми в кілька тисяч гривень. Великі суми можна отримувати, лише якщо людина - клієнт банку кілька років або має тривалу позитивну кредитну історію. Автокредит, або іпотеку без «білої» високої зарплати отримати сьогодні нереально. Банк може піти назустріч тільки якщо клієнт вносить 70-80% від вартості авто, що є кращою страховкою при можливій несплаті.

Джерело: http://ua-banker.com.ua/articles-and-...