Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

В Україні створюється нова структура контролю якості та цін

Нова Госпродпотребслужба в Україні буде контролювати якість продуктів і спробує зупинити спекулятивне зростання цін.

З 1 березня в Україні офіційно розпочне роботу Державна служба з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів України, що була створена Кабінетом міністрів ще у вересні 2014 року, пише Олена Романюк у №6 журналу Корреспондент від 19 лютого 2016 року.

Раніше міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко заявляв, що повноцінна робота Госпродпотребслужбы почнеться 10 лютого цього року. Однак, як стало відомо Кореспонденту, поки тільки продовжує формуватися центральний апарат органу, а робота на місцях — ще попереду.

В той же час як споживачі, так і виробники вже чекають цих змін з тривогою — надто вже багато функцій передає Госпродпотребслужбе уряд.

Ударна хвиля

Нове відомство було створено на базі Державної інспекції сільського господарства, Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби, які досі ліквідуються або реорганізуються.

Спочатку організація підпорядковувалася Міністерству економічного розвитку і торгівлі. Але його голова Айварас Абромавічус, як істинний прихильник дерегуляції, вирішив, що втручатися в контроль якості та ціноутворення на державному рівні не варто, і, відповідно, фінансування на формування Госпродпотребслужбы не «вибив».

На тому робота по створенню нового відомства і зупинилася. Аж до передачі його до відання Міністерства аграрної політики та продовольства. Павленко взявся за нову службу з ентузіазмом. Він звільнив її голову Сергія Глущенка і передав всі повноваження Володимиру Лапі, який до цього був його заступником.

Більш того, 15 лютого цього року стало відомо, що уряд прийняв розпорядження про фінансування Госпродпотребслужбы шляхом передачі бюджетних призначень з інших центральних органів виконавчої влади, які увійдуть в службу.

«Згідно з актом, на ці цілі Госпродпотребслужбы буде передано близько 493.690.000 грн. Головним розпорядником зазначених коштів виступає Мінагрополітики», — зазначається на сайті міністерства.

Головним поштовхом, який змусив Кабмін заворушитися, експерти вважають необхідність якнайшвидшого впровадження в Україні моделі європейської системи безпеки та якості харчових продуктів (закон № 4179а), побудованої на принципі «від поля до столу», а також на процедурах системи аналізу небезпек і критичних точок контролю HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Point).

Закон, що регламентує її запуск, був прийнятий у вересні минулого року, але, як і Госпродпотребслужба, поки працює тільки на папері. А Україна тим часом продовжує фігурувати в скандалах, пов'язаних з постачанням неякісної продукції за кордон, про яких Корреспондент писав у минулому номері.

«20 вересня [2015 року] був прийнятий закон, який повинен адаптувати якість — перехід на європейську модель контролю безпеки. Тобто, контролюється не тільки готова продукція, але і весь процес її виробництва», — роз'яснював в грудні минулого року в ефірі радіо Вести Лапа.

За його словами, якщо раніше систему НАССР впроваджували у себе тільки окремі підприємства, зацікавлені у виході на ринок ЄС, то зараз це потрібно буде зробити всім компаніям. І завдання нової служби — допомогти їх впровадити. Якщо ж інспектор виявить ризик небезпеки продукції для споживача, то він зможе зробити припис, оштрафувати підприємство або взагалі зупинити експлуатаційний дозвіл.

Передбачається, що планові перевірки Госпродпотребслужбы будуть здійснюватися раз на три роки. Але крім них, будуть і позапланові. Штрафи, які будуть виписувати підприємствам, складуть від 20-30 неоподатковуваних мінімумів. Ну а якщо інспектор прийме рішення про ліквідацію експлуатаційного дозволу, то відомству доведеться підтверджувати це рішення через суд.

Ціни під прицілом

Але не тільки контроль якості уряд поклав на Державну службу з питання якості продуктів харчування. Згідно з задумами держчиновників, організація буде займатися проблемами ціноутворення, у тому числі і в сфері ЖКГ.

І ось тут історія стає все цікавіше, оскільки контролювати ціноутворення в умовах зростаючої шаленими темпами інфляції — це вже не стільки функція, скільки ціле мистецтво.

Наприклад, річна інфляція в Україні в минулому році склала 43,3% — максимум за останні 20 років. У цьому ж році, незважаючи на закладені в держбюджет 12%, експерти прогнозують інфляцію на рівні 20-25, а то і 50%.

«У кращому випадку, якщо курс не перевищить 30 грн/$, інфляція буде 20-25%, в гіршому — 50%», — прогнозує Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру.

«У 2016 році ми можемо очікувати такої ж поведінки ринку, що і в 2015 році. Соціальні сорти хліба, борошно, макаронні вироби, деякі сорти недорогого м'яса, курятина, соняшникова олія, молочні продукти — ось вони найбільше будуть дорожчати, тому що їх нічим не можна замінити», — вважає директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

У той же час він вірить, що нова служба зможе якимось чином вплинути на ситуацію.

«Думаю, як тільки питання спекулятивного зростання цін буде розглядатися на рівні держави, з'явиться можливість його зупинити. Навіть не сумніваюся в цьому. Зараз я займаюся цим щодня і розумію: ще місяць — і ми зможемо контролювати причини, що викликають зростання цін на продукти», — говорить Дорошенко.

До речі, Госпродпотребслужба збирається контролювати не тільки причини зростання цін, але і дотримання відомої постанови Кабінету міністрів № 1548 (1996), згідно з яким встановлюються граничні торговельні надбавки на оптові ціни виробників і продавців на продукти соціальної групи не вище 15%.

«Я спілкувався з виробниками, які кажуть: «Нас ніхто не контролює, але ми націнку 15% дотримуємося. А ось рітейл не дотримується. Точніше, формально, за накладними, дотримується, а на ділі вона може доходити до 45%. При цьому слід врахувати, що частка соціальної групи товарів в асортименті супермаркетів постійно зростає, і продавати її з націнкою 15%, звичайно, невигідно», — пояснює Дорошенко.

У свою чергу генеральний директор Української торговельної асоціації Ігор Кишко вважає, що і сама обмеження націнки, і контроль над виконанням цієї норми постанови Кабміну абсолютно безглузді.

«Це заганяє товаровиробників і особливо торговельні мережі в тінь. Виробники просто доводиться вигадувати схеми для того, щоб йти від цієї націнки. При цьому виходить, що і мільйонер, і бабуся змушені купувати хліб за однаковою ціною. Це чистої води популізм. У всьому світі, навіть у США, існують дотації для незахищених верств населення. Обмежувати ж націнки ніхто не додумався», — обурюється Кишко.

Питаннями ціноутворення в Україні вже займається Антимонопольний комітет України, але, за словами експертів, Госпродпотребслужба не буде дублювати його функції.

«АМКУ може проводити розслідування, якщо вже є факт незаконної конкуренції на ринку або її відсутність, яке ще потрібно довести. Нова служба буде проводити первинний моніторинг, стане, так би мовити, початковим ланкою. А АМКУ вже зможе змінювати ринок, змушувати конкурувати. Що стосується штрафів, то їх будуть накладати як Госпродпотребслужба, так і АМКУ за результатами розслідувань», — говорить Дорошенко.

Гіркий досвід

В цілому, експерти відзначають, що роль таких структур, як Госпродпотребслужба, у світі досить вагома. Але ось в Україні, за традицією, її робота може викликати досить багато питань.

«В Європі це досить потужна і сильна структура. Але в Європі, якщо вам підсунули щось неякісне, комітет дійсно йде до виробника і перевіряє товар. І я не чув, щоб в Україні відбувалося щось подібне. Найчастіше у нас все зводиться до банальних формальностей: у служби є гроші, виділені на роботу, і вона їх витрачає. А якщо звернутися туди зі скаргою, то далі балачок це скарга не йде», — зазначає Охріменко.

«Теоретично, Госпродпотребслужба — потрібна річ, але насправді, як показує практика минулих років, вона може перетворитися на ще одну корупційну годівницю для бюрократів», — додає керуючий партнер консалтингової компанії Retailnet Олександр Ланецький.

Джерело: http://chp.com.ua/all-news/item/40185...

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали