За провокацію злочинів проти життя і здоров'я громадян запровадять відповідальність

У Верховній Раді був зареєстрований законопроект № 4999 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за провокацію злочину».

Основними положеннями законопроекту сформульовані пропозиції по вдосконаленню чинного кримінального законодавства України, а саме пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України:

- доповнити розділ VI Загальної частини КК України «Співучасть у злочині» ст. 31-1 «Провокація злочину», в якій визначити, що є провокацією злочину, та встановити умови настання відповідальності за це діяння;

- виключити ст. 370 КК України «Провокація хабара» - як таку, яка не є достатнім кримінально-правовим засобом протидії провокаційній діяльності з боку посадових осіб, а також доповнити розділ XVIII Особливої частини КК України «Злочини проти правосуддя» ст. 383-1 «Провокація злочину службовою особою правоохоронних органів»;

- доповнити ст. 43 КК України «Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації» ч. 4 з вмістом щодо підстав, за яких особа, яка, виконуючи спеціальне завдання, спровокувало злочин, не підлягає відповідальності;

- у зв'язку з тим, що законодавець не врахував ту обставину, що організатор і підбурювач можуть здійснювати відповідні дії з провокаційною метою, зокрема, можливість визнання передбачених у ч. 2 ст. 31 КК України дій цих співучасників (запобігання вчиненню злочину або своєчасне повідомлення про його готування або вчинення), в якості форми добровільної відмови провокатора обумовлюється змістом мети, яку переслідує останній.

Так, якщо запобігання вчинення злочину спровоковано особою або повідомлення органам влади про такий злочин здійснюється з провокаційною метою викриття особи або причиненим їй шкоди, відповідні дію не можна визнавати формами добровільної відмови провокатора.

Проте, якщо зазначені дії вчиняються провокатором після того, як його мета змінилася, і він робить це не з метою викриття або заподіяння шкоди спровокований, а щоб припинити доведення злочину до кінця, то в цьому разі є підстави говорити про добровільну відмову. Тому, пропонується доповнити ст. 31 КК України «Добровільна відмова співучасників» ч. 4, яку викласти в наступній редакції: «Не визнається добровільною відмовою організатора або підбурювача запобігання вчиненню злочину або своєчасне повідомлення ними відповідних органів державної влади про злочин, що готується або вчиняється, якщо таким чином зазначені особи намагалися досягти провокативної мети викриття іншого співучасника або заподіяння йому матеріальної або моральної шкоди».

Внесення запропонованих змін до Кримінального кодексу України забезпечить встановлення в законодавстві відповідальності за скоєні злочини, які також можуть бути спровоковані, що залишилося за межами кримінально-правового регулювання, зокрема, визначено:

   злочини проти життя і здоров'я;

   злочини проти власності;

   злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та багато інших злочинних діянь.

Також наявність такої норми у кримінальному законодавстві буде виконувати превентивну функцію і охоронну функцію кримінального закону, яка знайде своє вираження і в забороні вчинення злочинного діяння, і загрозу покарання, а також і тим, хто може спровокувати вчинення такого діяння, а не тільки в застосуванні покарання до особи, яка вчинила злочин.

Джерело: http://sud.ua/