Огляд судової практики: надання послуг

Витрати на маркетингові послуги включаються до складу податкових витрат, якщо підтверджені первинними документами і пов'язані з госпдіяльністю замовника

Реквізити рішення

Сторони спору

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ), відповідач – Головне управління ДФС у Харківській обл. (далі – орган ДФС).

Обставини справи

Орган ДФС провів планову документальну виїзну перевірку ТОВ. За її результатами був складений акт, у якому зазначено, що ТОВ занизило суми податку на прибуток і ПДВ за операціями за перевірюваний період. У цей період ТОВ уклало декілька договорів на надання йому маркетингових і рекламних послуг. Суми, виплачені виконавцям за цими договорами, і стали каменем спотикання при перевірці. Орган ДФС визнав, що ці суми неправомірно включені до податкових витрат і податкового кредиту, оскільки такі послуги не пов'язані з госпдіяльністю ТОВ. На підставі акта перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення (далі – ППР), якими платникові податків були донараховані податок на прибуток і ПДВ, а також нараховані штрафні санкції. ТОВ оскаржило ППР, звернувшись до адміністративного суду. Окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю, оспорювані ППР були скасовані. Тоді орган ДФС подав скаргу до апеляційного суду.

Позиції сторін

Позивач. Акти виконаних робіт (наданих послуг), надані органу ДФС під час перевірки, повною мірою відображають суть госпоперацій з придбання маркетингових послуг. Ці витрати підтверджені первинними документами і безпосередньо пов'язані з госпдіяльністю ТОВ.

Відповідач. Отримані позивачем послуги не спрямовані на збільшення прибутку ТОВ. Крім того, для вивчення ринку і реклами продукції ТОВ має достатню кількість штатних працівників, тобто у нього відсутня потреба замовляти маркетингові послуги у сторонніх організацій. При перевірці позивач не надав наказ, яким обґрунтована необхідність отримання таких послуг, а також звіти про надання маркетингових послуг з детальними результатами. Тобто зв'язок замовлених послуг з госпдіяльністю підприємства не доведений.

На чиєму боці суд

Суд був на боці платника податків. Він залишив рішення суду першої інстанції без зміни, а апеляційну скаргу органу ДФС – без задоволення.

Аргументи суду

1. Надання маркетингових послуг належить до безтоварних операцій, такі витрати за своєю суттю є витратами на збут. Підтвердити фактичне отримання маркетингових послуг можна актами приймання-передачі послуг або іншими документами, які повинні мати всі обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV.

2. Згідно з умовами укладених позивачем договорів обов'язковим документом для фіксації факту надання послуг є тільки акти здачі-приймання послуг, а звіти надаються замовникові тільки на його вимогу. Відсутність звітів не впливає на зв'язок послуг з госпдіяльністю замовника.

3. Закон не вимагає детальніше розкривати зміст та обсяг наданих маркетингових послуг, ніж це наведено в актах, які були надані позивачем під час перевірки. На замовника послуг жодним нормативно-правовим актом не покладені обов'язки видавати наказ, у якому наводити обґрунтування необхідності отримання цих послуг. Тому вимоги органу ДФС про наявність звітів і наказів по підприємству є безпідставними.

4. Наявність у штаті підприємства мерчандайзерів або інших фахівців з просування продукції не обмежує підприємство в праві здійснювати заходи, спрямовані на стимулювання збуту продукції, зокрема замовляти послуги маркетингу, реклами тощо.

5. Податковий орган не наділений повноваженнями втручатися до підприємницької діяльності платників податків. Право вибору методів ведення підприємницької діяльності, збільшення прибутку шляхом просування своєї продукції на ринку належить виключно суб'єкту господарювання.

Висновок

Послуги маркетингу і реклами – завжди під пильним прицілом фіскальних органів. Правомірність віднесення вартості таких послуг до складу податкових витрат і налоговорго кредиту з ПДВ найчастіше ставиться під сумнів. У розглянутому випадку підприємству вдалося довести, що коли умовами договорів передбачена фіксація факту надання послуг актом, то ніякі інші документи (наприклад, маркетингові звіти) не потрібні

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.18 р., ЄДРСР, реєстр. № 76666491