Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Дайджест судових рішень за жовтень 2016 року

Редакція

03.11.2016 215 0 0

У жовтні 2016 року найбільш цікавими та популярними судовими актами були такі.

1. Успадкувати право користування земельною ділянкою неможливо, незважаючи на наявність акту на право постійного користування виданого на і'мя спадкодавця.

Постанова ВСУ черговий раз нагадує, що треба оформлювати або переоформлювати правовстановлюючи документи на землю за новим ЗК України. Таке поняття як право користування на підставі акту на право постійного користування відходить у небуття, тому тим у кого користування на землю досі підтверджено подібним документом слід нарешті його переоформити.    

Цікаво, що ВСУ підтвердив, що успадковується і право емфітевзісу, і право суперфіцію, і право сервітуту, проте право користування померлої особи на земельну ділянку зі смертю припиняється та не може бути включено до складу спадщини.

Аналізуйте судовий акт: До складу спадщини НЕ входить право користування земельною ділянкою, яке підтверджується актом на право користування померлої особи (ВСУ від 5 жовтня 2016р. у справі № 6-2329цс16)

2. Приватизоване з порушенням та перепродане комунальне майно може бути витребувано і у добросовісного набувача.

Це рішення ВСУ на наш погляд слід віднести до «беспредельных» та таких, що зовсім не вирішують спір у відносинах, а створює подальший комплекс проблем для їх учасників. Скоріше за все років через три ми ще почуємо про цю справу з ЄСПЛ.

Незаконно було продано та перепродано комунальне майно. Незаконність встановлена судовим рішенням про визнання недійсним договору купівлі-продажу об’єкту комунальної власності між міською радою та юр. особою та визнання недійсним рішення міської ради, яким цей об’єкт внесено до переліку об’єктів, які підлягають приватизації. Нерухомість була перепродана і прокурор звернувся із позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння у іншої юридичної особи, яка сплатила за це майно реальні кошти.

Суд першої та апеляційної інстанцій відмовив у задоволенні позову. Проте суд касаційної інстанції попередні рішення скасував, позов задовільнив, а ВСУ підтвердив своєю постановою правильність такого рішення. 

Для захисту права власності не допоміг «ні строк позовної давності», ні добросовісність набувача». Більш ні ВГСУ, ні ВСУ не зазначили, яким чином останньому власнику тепер повернути кошти,  які були ним сплачені за це майно.  Адже він знав про всі обставини у справі.

Окрім цього ВСУ зазначив, що дії міської ради щодо відчуження спірного майна, не можуть бути оцінені як вираження ВОЛІ територіальної громади-власника комунального майна, тому хоча набувач і є добросовісним, проте вимоги про витребування майна згідно ст. 388 ЦК України підлягають задоволенню. 

Аналізуйте судовий акт: Перепродаж не врятував: комунальна нерухомість витребувана судом у останнього власника в ланцюжку (ВСУ у справі № 3-604гс16 від 5 жовтня 2016р.)

3. Без одного чи декількох погоджень але затверджений місцевим органом самоврядування проект землеустрою не може бути визнаний судом недійним. 

Незважаючи на те, що вже років двадцять існує процесуальна можливість скасувати через суд рішення органу місцевого самоврядування індивідуальної дії досі точно ніхто не знає включаючи самих суддів, що є достатньою підставою для цього. Будь яке рішення в населених пунктах про передачу з/д  в оренду приймається місцевою радою на сесії (пленарному засіданні). До того як потрапити на сесію таке рішення повинно бути погоджено цілим рядом профільних органів, які надають позитивні або негативні висновки з цього питання. Без наявності усіх висновків питання щодо прийняття рішення розглядатись не може.  Проте на практиці місцеві ради цього правила не завжди дотримуються.

На жаль сьогодні немає єдиної судовою практики щодо скасування або  залишення в силі рішення місцевої ради про передачу в оренду з/д у випадку відсутності одного чи декількох погоджень профільних органів. У цій справі Київрада передала в оренду з/д без погодження проекту землеустрою (висновку) Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища. Неоднозначними у справі є також висновки щодо проекту землеустрою головного державного санітарного лікаря та Головного управління культури, мистецтва та охорони культурної спадщини.

 

І хоча суд апеляційної інстанції скасував таке рішення Київради, ВАСУ скасував рішення суду апеляційної інстанції та залишив в силі передачу з/д в оренду.        

Цей акт ВАСУ також цікавий тим, що колегія судді керуючись ст. 244-2 КАСУ відступила від позицій ВСУ щодо підвідомчості спорів у сфері земельних відносин між органом місцевого самоврядування та особами, які прагнуть оформити права оренди та власності на земельні ділянки. Згідно рішень ВСУ   від  11 листопада 2014 року  у справі №21-493а14 та від 9 грудня 2014 року у справі № 21-308а14 такі спори не можуть бути розглянути за правилами адміністративного судочинства і повинні розглядатись загальними судами.

Аналізуйте судовий акт: Відсутність одного чи декількох погоджень проекту землеустрою НЕ є підставою для скасування судом рішення про передачу з/д в оренду (ВАСУ від 17 червня 2015р. у справі № К/800/68549/14)

4. Строк на касаційне оскарження поновлюється, якщо заявник не має повного тексту на руках рішення суду апеляційної інстанції.

На наш погляд подібні випадки «відфутболювання» касаційних скарг повинні бути підставою для розгляду ВККСУ питання про порушення суддями присяги. Ну звичайно судді суду касаційною інстанції знають, що це незаконно, проте роблять це не «моргнувши оком». А якщо «не знають», то такі судді суду касаційної інстанції не повинні бути суддями взагалі.

ВСУ виправив цю очевидну помилку, проте касатор витратив на це багато часу. ВСУ скасував ухвалу суду касаційної інстанції та передав справу на розгляд суду касаційної інстанції «для вирішення питання про відкриття касаційної провадження». Про цьому ВСУ чітко підкресли, що відсутність у касатора повного тексту ухвали суду апеляційної інстанції є причиною неможливості подання касаційної скарги на цю ухвалу і підставою для поновлення строків на касаційне оскарження. 

Аналізуйте судовий акт: Відсутність у касатора повного тексту є причиною вчасного неподання скарги та безумовною підставою для поновлення строків на касаційне оскарження (ВСУ від 5 жовтня 2016 року № 6-1724цс16)

Детальніше дивись за посиланням: http://protokol.com.ua/

 

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали