Щодо податкового обліку активів у зоні АТО

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 13.05.2016 р. № 10488/6/99-99-15-02-02-15

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо податкового обліку активів, які перебувають в зоні АТО, та, керуючись ст. 52 ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ  (далі - Кодекс), повідомляє.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.

Порядок коригування фінансового результату на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначено нормами ст. 138 Кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта (п. 138.1 ст.138 Кодексу).

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта (п. 138.2 ст. 138 Кодексу).

Нормами розділу III Кодексу не передбачено різниць по операціях із списання знищених товарів. Таке списання здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Щодо відображення в податковому обліку з ПДВ списання основних засобів, що були знищені на території проведення АТО.

Згідно з п. 189.9 ст. 189 Кодексу у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Враховуючи викладене, лише після встановлення факту ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів суб'єкт господарювання має право на застосування положень п. 189.9 ст. 189 Кодексу.

При цьому якщо ліквідація основних виробничих або невиробничих засобів відбулась у зв’язку з викраденням, знищенням або зруйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджено згідно законодавства, для суб'єкта господарювання така ліквідація не розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами відповідно до абзацу другого п. 189.9 ст. 189 Кодексу.

Щодо відображення в податковому обліку списання товарно-матеріальних цінностей, що були знищені на території проведення АТО.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

• придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Враховуючи викладене, при списанні запасів та готової продукції (для товарів, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання суми податку були включені до складу податкового кредиту) в зв'язку з тим, що вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності платника ПДВ, платник податку не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, повинен здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою, скласти зведену податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації.

База оподаткування при списанні таких товарно-матеріальних цінностей визначається виходячи з вартості їх придбання.