Щодо оподаткування операцій по внесенню до статутного капіталу грошових прав вимогу за договорами позики

ГУ ДФС у м. Києві

ЛИСТ

від 04.05.2016 № 10177/10 / 26-15-14-06-04

Згідно листа ДФС від 01.10.2015 №20828/6/99-99-19-02-15 щодо оподаткування операцій із внесення до статутного капіталу грошових прав вимоги за договорами позики.

Починаючи з 1 січня 2015 року, змінено порядок формування об'єкта оподаткування податку на прибуток.

Так, згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у редакції, чинній після 01.01.2015, об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 N290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за N 860/4153, встановлено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Статтею 13 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, внесені до статутного (складеного) капіталу господарського товариства грошові права вимоги за договорами позики не враховуються у складі доходів такого товариства при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку та відповідно не збільшують об'єкт оподаткування податком на прибуток.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону (пп. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 Кодексу).

Таким чином, операція із внесення грошових прав вимоги до статутного (складеного) капіталу товариства в обмін на корпоративні права (частки у статутному фонді) не підпадає під об'єкт оподаткування ПДВ.

Заступник начальника

ГУ ДФС у м. Києві                                                                      З.В. Лагутіна