Яким є оклад, якщо працівник не виконав місячну норму праці

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу (ст. 94 КЗпП).

Розмір зарплати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації та максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до ст. 97 КЗпП оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Як визначено ст. 2 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці», основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Отже, оклад – це розмір основної зарплати за відпрацьовану норму робочого часу в конкретному місяці.

Згідно зі ст. 52 КЗпП для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями. За п’ятиденки тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (ст. 50, 51 КЗпП).

На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, установлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним. За шестиденки тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин за тижневої норми 40 годин, 6 годин – за тижневої норми 36 годин і 4 години – за тижневої норми 24 години. Напередодні вихідних тривалість роботи за шестиденного робочого тижня не може перевищувати 5 годин.

Таким чином, у разі погодинної оплати праці нормою праці є відпрацьована кількість робочих днів або годин відповідно до встановленого режиму роботи. Якщо працівник не відпрацював установлену кількість робочих днів, оплата проводиться за фактично відпрацьований час, виходячи із кількості робочих днів.

Лист Держпраці від 27.05.19 р. № 4340/4/4.1-ДП-19.