Доплата ЄСВ до мінімалки: зміни 2016 р.

Тетяна МОЙСЕЄНКО,
податковий консультант

Доплата ЄСВ до мінімальної зарплати з’явилась в Законі про ЄСВ з 01.01.2015 р. Відповідні норми продовжили діяти і у 2016 році, додаючи певні зміни до ст. 8 Закону про ЄСВ. Які це зміни і як вони вплинули на доплату розглянемо у статті нижче.

Як було в 2015 році

З 01.01.2015 року в ст. 8 Закону про ЄСВ було додано умову доплати ЄСВ до мінімальної зарплати у дві пункти:

• п. 5 ст. 8 закону, яким передбачено нарахування ЄСВ на доходи у вигляді зарплати і винагороди ЦПХ, передбачав: «У разi якщо база нарахування єдиного внеску (крiм винагороди за цивiльно-правовими договорами) не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який нараховується заробiтна плата (дохiд), сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який нараховується заробiтна плата (дохiд), та ставки єдиного внеску, встановленої для вiдповiдної категорiї платника.

При нарахуваннi заробiтної плати (доходiв) фiзичним особам з джерел не за основним мiсцем роботи ставки єдиного внеску, встановленi цiєю частиною, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно вiд її розмiру без застосування коефiцiєнта бази нарахування.»

• п. 6 ст. 8 закону, яким було передбачено нарахування ЄСВ на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності і вагітності та пологам, передбачав: «У разi якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який нараховується заробiтна плата (грошове забезпечення, дохiд), сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який нараховується заробiтна плата (грошове забезпечення, дохiд), та ставки єдиного внеску, встановленої для вiдповiдної категорiї платника.»

Отже, при нарахуванні зарплати, лікарняних і декретних, сумарний дохід яких за місяць є менший за мінімальну зарплату, що діє в місяці нарахування ЄСВ, підприємство зобов’язане провести доплату ЄСВ до мінімальної зарплати у відповідних ставках. Відповідна доплата ЄСВ має свій тип нарахування «13» в таблиці 6 Додатку 4.

Доплату ЄСВ до мінімалки в 2015 році підприємство не проводило в наступних випадках:

• якщо нараховувало заробітну плату працівникам – інвалідам (ставка 8,41%);
• якщо нараховувало заробітну плату і інші доходи (лікарняні, декретні) сумісникам;
• якщо нараховувало винагороди за договорами ЦПХ;
• при нарахування зарплати в місяці прийому чи звільнення працівника;
• при виплаті доходів майбутніх періодів, які мали повного місяця нарахування;
• при виплаті зарплати в місяці, в якому не надано лікарняний листок.

Як стало в 2016 році

З 01.01.2016 року статтю 8 Закону про ЄСВ значно скоротили, переписали не тільки ставки, але й умову на доплату ЄСВ до мінімалки.  При цьому ніяких змін у застосуванні ставки 8,41% (а це п. 13 ст. 8 закону) не відбулось. Отже, нараховуючи зарплату, лікарняні і декретні інвалідам в 2016 році роботодавці застосовують ставку 8,41% без вимоги проведення доплати ЄСВ до мінімалки.

З 01.01.2016 року ставка ЄСВ 22% передбачена у п. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ. Ця ставка застосовується до бази нарахування, яка визначена у ст. 7, а це:

• заробітна плата
• винагороди за договорами ЦПХ (роботи чи послуги)
• тимчасова непрацездатність
• допомога по вагітності та пологам

Саме до визначеного вище переліку доходів, які входять до бази нарахування, додана умова доплати ЄСВ до мінімалки у другому абзаці п. 5 ст. 8: «У разi якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки єдиного внеску.»

Як видно, жодних виключень в даному пункті (у порівнянні з пунктом 5 в редакції 2015 року, див. вище) немає. Виходить, що до переліку доходів з доплатою ЄСВ в 2016 році потрапили винагороди за договорами ЦПХ.

Одночасно, третім абз. пункту 5 ст. 8 закону визначено: «При нарахуваннi заробiтної плати (доходiв) фiзичним особам з джерел не за основним мiсцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цiєю частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно вiд її розмiру». Аналогічний пункт ми бачили і в минулому році по сумісникам. Тобто доплату ЄСВ до мінімалки на зарплату (доходи) сумісників підприємство не проводить в 2016 році, так само як і в 2015 р.

Що відноситься до складу доходів сумісника? Це лікарняні і декретні, бо ці доходи також нараховуються сумісникам відповідно до чинного законодавства і вони не є заробітною платою.

Чи можна віднести до «доходу сумісників» винагороди фізичних осіб за договорами ЦПХ? На думку автора, ні! Оскільки договори ЦПХ не прив’язані до «місця роботи», цивільно-правові відносини не регулюються нормами трудового законодавства, в яких закріплено «місце роботи».

Але думка ДФСУ є інакшою, і знаходимо її поки що не в офіційному роз’ясненні служби, а у «Вісник» № 3 від 22.01.2016р. (http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/from... ):

 

--------------------ВИТЯГ

Зміни до Закону про ЄСВ

Єдиний внесок і мінімальна зарплата

Обов’язок нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати залишився і у 2016 р. Водночас вимоги щодо нарахування єдиного внеску не менше мінімального розміру не застосовуються до заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи (базою нарахування єдиного внеску є отриманий дохід (прибуток) незалежно від його розміру). Також зауважимо, що з 01.01.2016 р. змінено абзац другий частини п’ятої ст. 8 Закону про ЄСВ, яким знято обмеження щодо нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати до винагород за цивільно-правовими договорами.

Як зазначалось вище, законодавча норма щодо сплати єдиного внеску з мінімальної заробітної плати діє тільки за основним місцем роботи. Згідно з п. 12 частини першої ст. 1 Закону про ЄСВ основне місце роботи — місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

Якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) за цивільно-правовим договором, при цьому це не є основним місцем роботи фізичної особи, єдиний внесок нараховується на винагороду за цивільно-правовим договором незалежно від суми такої винагороди. У цьому випадку вимога щодо нарахування єдиного внеску не менше мінімального розміру не застосовується.

Якщо працівник виконує роботу (надає послуги) за цивільно-правовим договором і для нього це є основним місцем роботи, то до загальної бази нарахування єдиного внеску за місяць включається як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди за цивільно-правовим договором і тільки потім здійснюється порівняння із сумою мінімальної заробітної плати за місяць.

Якщо загальна сума буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

…

Світлана Кепіна,начальник Управління адміністрування єдиного внеску та методології Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Державної фіскальної служби України

Анжеліка Роговець,головний державний ревізор-інспектор

-----------------------------------------------------------

Враховуючи думку ДФСУ, наведену вище, розглянемо приклади.

Приклад 1. За січень 2016 р. сума винагороди по акту ЦПХ становить 1000 грн. Період виконання робіт «з 10 по 31 січня».

На суму винагороди 1000 грн. нараховуємо ЄСВ за ставкою 22%. Доплату ЄСВ до мінімалки не проводимо.

Приклад 2. За січень 2016 р. сума винагороди по акту ЦПХ становить 1000 грн. Період виконання робіт «з 11 по 16 січня». З 18 січня така особа зарахована до штату і має трудові відносини з підприємством. Сума нарахованої зарплати за відпрацьований час склала 500 грн.

Загальна база нарахування за січень більше мінімалки (1000 + 500), отже, на суму винагороди 1000 грн. і на суму зарплати 500 грн. нараховуємо ЄСВ за ставкою 22%.  Доплату ЄСВ до мінімалки не проводимо.

Приклад 3. За січень 2016 р. до бухгалтерії надано акти ЦПХ по одній фізичній особі.

Акт перший має період надання послуги «20 січня» на суму 800 грн.

Акт другий має період надання послуги «31 січня» на суму 850 грн.

Загальна база нарахування за січень по такій особі 1650 грн, отже ЄСВ нараховується за ставкою 22% без доплати до мінімалки.

Приклад 4. У лютому 2016 року отримано акт ЦПХ на суму 2000 грн. Період виконання робіт зазначений «з 25 січня по 10 лютого».

Відповідно до п. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ, сума винагороди підлягає пропорційному розподілу на місяці, які зазначені в акті (увага! Пропорційний розподіл суми винагороди здійснюється не на дні місяців, а на кількість місяців). Період з 25 січня по 10 лютого – це 2 місяці.

Отже, нараховуємо ЄСВ окремо за січень на суму 1000 грн, окремо за лютий на суму 1000 грн. Це місяці, за які виплачений дохід у лютому.

Враховуючи думку ДФСУ, проводити доплату ЄСВ до мінімалки за січень і лютий не потрібно.

Приклад 5. Наприкінці січня 2016 року отримано акт ЦПХ за період «з 1 грудня по 31 грудня» 2015 року. Сума винагороди 2000 грн.

Оскільки первинний документ в бухгалтерському обліку буде опрацьований в січні 2016 року, нарахована сума винагороди буде оподатковуватися ставкою ЄСВ 22% відповідно до п. 4 ст. 9 Закону про ЄСВ. Застосувати ставки 2015 року до нарахованої суми винагороди в 2016 році за 2015 рік підприємство не зможе.

------------------------------------------------------------------------------

Інші умови, при яких підприємство здійснює або не здійснює в 2016 році доплату ЄСВ до мінімалки залишається без змін. Підсумуємо все у висновку:

Доплату ЄСВ до мінімалки в 2016 році підприємство не проводить в наступних випадках:

• якщо нараховувало заробітну плату працівникам – інвалідам (ставка 8,41%), в тому числі в умовах неповного робочого часу;
• якщо нараховувало заробітну плату і інші доходи (лікарняні, декретні) сумісникам;
• при нарахування зарплати в місяці прийому чи звільнення працівника;
• при виплаті доходів майбутніх періодів, які мали повного місяця нарахування;
• при виплаті зарплати в місяці, в якому не надано лікарняний листок;
• при виплаті винагороди за договором цивільно-правового характеру.

Доплату ЄСВ до мінімалки в 2016 році підприємство проводить в наступних випадках:

• якщо нараховує зарплату, лікарняні, декретні працівнику (його ставка 22%), який працює повний місяць і загальна база за місяць є меншою за розмір мінімальної зарплати (наприклад сума допомоги по вагітності та пологам 500 грн + зарплата в цьому місяці 300 грн, сума лікарняного за дні хвороби 250 грн + зарплата в цьому місяці 800 грн., сума допомоги по вагітності в останньому місяці відпустки 400 грн + продовження листка на 14 днів з сумою 900 грн., тощо)
• якщо нараховує зарплату та (або) лікарняні, декретні працівнику (його ставка 22%), який працює неповний робочий час (день або тиждень) і загальна база за місяць є меншою за розмір мінімальної зарплати
• якщо нараховує зарплату та (або) лікарняні, декретні працівнику (його ставка 22%), який перебував частину місяця в неоплачуваній відпустці і загальна база за місяць є меншою за розмір мінімальної зарплати
• якщо нараховує винагороду за договором ЦПХ та зарплату і загальна база за місяць є меншою за розмір мінімальної зарплати.

Про те, що доплата ЄСВ до мінімалки ніяк не впливає на стаж і доходи фізичної особи, за яку проведено таку доплату, ми писали ще восени 2015 р. (див. «ДОПЛАТА ЄСВ ДО «МІНІМАЛКИ» не вплине на страховий стаж, соціальні гарантії і пенсію!» у розділі Корисна інформація), коментуючи листи ДФСУ і Мінфін з цього приводу.

Отже, не потрібно шукати «сенс і користь» в такій доплаті ЄСВ, оскільки суми коштів є тільки зобов’язанням страхувальника, сплата яких сьогодні витрачається на виплату пенсій нинішнім пенсіонерам, яким не вистачає цих коштів в Пенсійному фонді.

Джерело: http://dominanta.in.ua