5 нюансів проходження стажування

Однією з форм здобуття або ж вдосконалення професійних навичок є стажування. Фахівці вважають, що при стажуванні одночасно реалізується право людини на працю і право на освіту.

Стажування без трудового договору можливе у визначених законом випадках.

На підприємствах усіх форм власності існує тільки два види стажування – стажування студентів/учнів і стажування зареєстрованих безробітних, які перебувають на обліку в службі зайнятості.

Укладення договору про проходження стажування у випадках, не передбачених законодавством, може трактуватись як неоформлення трудових відносин.

Стажування здійснюється за встановленою процедурою.

Договір про стажування студентів/учнів укладається у двох примірниках, один з яких зберігається на підприємстві, другий – у стажиста. Одночасно з укладенням договору про стажування керівник підприємства затверджує індивідуальну програму стажування та видає наказ про проходження стажування, у якому зазначаються строки і місце його проходження (структурний підрозділ), спеціальність (кваліфікація) або професія (кваліфікаційний рівень) стажиста, режим стажування, а також його керівник.

Стажування безробітних здійснюється за індивідуальною програмою, що затверджується роботодавцем і погоджується центром зайнятості. Для організації професійного навчання безробітних центрами зайнятості укладаються договори з безробітним і роботодавцем (договір про професійне навчання безробітного у роботодавця).

Навчання безробітного відбувається за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

При проходженні стажування студентами й учнями до трудової книжки вносяться записи.

Трудові книжки ведуться на студентів та учнів навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. Після завершення стажування вноситься запис до трудової книжки студента/учня із зазначенням посади, періоду та місця проходження стажування, спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційного рівня) стажиста.

За певних умов виконання робіт у період стажування може оплачуватись.

Безоплатного стажування в трудовому законодавстві не існує. Роботодавець повинен виплачувати кошти, якщо в період набуття нових навичок особа виконує роботу.

Типова форма договору про стажування студентів закладів вищої освіти та учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти на підприємствах, в установах та організаціях у п. 7 прямо передбачає, що оплата здійснюється на підставі акта здачі-приймання виконаних робіт.

Якщо ж особа лише навчалась навичкам і здобувала знання, то оплата не є обов’язковою. Якщо стажування проходить безробітний, то за час проходження професійного навчання та стажування на робочому місці за безробітним зберігається допомога по безробіттю.

Стажування, як правило, передує працевлаштуванню.

Роботодавець, на замовлення якого здійснювалося професійне навчання безробітного і який забезпечив проходження його стажування на робочому місці, зобов’язаний працевлаштувати безробітного протягом 30 календарних днів з дня завершення навчання.

Що стосується студентів і учнів, то тривалість їх стажування не може перевищувати 6 місяців. Після закінчення стажування стажистам з числа студентів або учнів видається висновок, у якому зазначаються виконані роботи, оцінка якості їх виконання, а також характеристика професійної компетентності, особистих та ділових якостей стажиста.

www.dcz.gov.ua