В Україні вирішили «переписати» правила для забудовників

У Кабміні хочуть комплексно переписати українське будівельне законодавство і зібрати його в одному документі - в Містобудівний кодекс. З цього приводу в Мінрегіоні ведуться попередні консультації з експертами, громадськими діячами та представниками будіндустрії - як це краще зробити.

Сьогодні будівельну діяльність регулює 7 основних законів і окремі положення близько 50 законодавчих актів. Ми хочемо вийти на єдиний комплексний формат цього важливого документа.

Поки процес знаходиться на стадії подачі пропозицій про вдосконалення нормативної бази. Але серед того, що подано є кілька важливих новацій. Наприклад, пропонується ввести страхування відповідальності архітекторів і будівельних підрядників. А також посилити роль громадськості ще на етапі проектування об'єктів.

Є надія, що в підсумку можуть бути внесені в законодавство такі зміни, які введуть обов'язкове страхування не тільки самих об'єктів, а й відповідальності будівельників перед громадянами, наприклад, за неякісно збудоване житло.

За кордоном архітектор обов'язково страхує свою відповідальність. Разом з атестатом або сертифікатом, що підтверджує кваліфікацію архітектора, замовник проекту обов'язково вимагає страховку, сума якої відповідає можливим втратам при спорудженні або експлуатації об'єкта.

Це відразу змінить багато процесів в сфері будівництва. Наприклад, у Франції страхові компанії уважно вивчають об'єкти вже на стадії проектування, так як вкрай зацікавлені у високій якості проекту (щоб знизити свої ризики виплат по страховці). Вони наймають спеціальних експертів і проводять реальний аналіз проектів, а не підходять формально, як це прийнято в Україні.

Підрядник також повинен проходити процедуру індивідуального страхування керівника будівництва. Страхують як самі об'єкти, так і людей, які на них працюють.

Крім того, пропонується посилити роль громадськості при проектуванні нових будівництв. Так як протести жителів і громадських активістів проти будівництва АЗС, висоток в історичному центрі столиці, забудови зелених зон та інших набули масового характеру.

Житлові будинки будуються без урахування детальних планів забудови територій, ведеться хаотична забудова, що говорить про непрацездатність багатьох законів.

Тому треба переглянути ситуацію і зробити громадськість повноцінним учасником процесу планування та розробки документації на будівництво.

Наприклад, представники «Союзу порятунку Голосієво» вимагають повернути громадські слухання при спорудженні конкретних будинків, а не тільки для проектів детальних планів забудови територій, як це відбувається зараз.

Окремої врегулювання вимагає діяльність нових гравців на ринку - самоврядних організацій, які мають певні повноваження як, наприклад, союз архітекторів. Це може істотно вплинути на характер взаємин між учасниками будівельного ринку та зробити боку більш відповідальним за свої дії.

Крім названих ідей, були визначені шляхи реформування законодавства для професійних учасників ринку. Володимир Гусаков вважає, що обов'язкового врегулювання вимагають найрізноманітніші сфери. Відчуження землі для спорудження об'єктів, наприклад, транспортної інфраструктури або соціальної сфери, так як на сьогоднішній день немає працюючого механізму.

Необхідно також регулювання забудови територій, так званий зонінг. Особливо на місцевому рівні, так як зараз «існує прірва» між тим, що пишеться в містобудівної документації та тим, що будується в реальності. Потрібні також правила виведення з експлуатації застарілого житлового фонду і інших об'єктів.

Не менш важлива реформа системи контролю та нагляду.

Чи буде це єдиний закон або збірник нормативів під однією обкладинкою на зразок КЗпП - поки вирішується. Україна заручилася технічної, інтелектуальної та фінансовою підтримкою німецьких колег, а саме Федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи, будівництва та безпеки ядерних реакторів Німеччини.

Перші пропозиції щодо майбутньої структури та змісту цього важливого документа - так би мовити, будівельні блоки.

По-перше, території у нас тільки забудовуються, тому треба ввести термін «планування розвитку територій» і детально виписати планування організації територій. Друга частина законодавства повинна стосуватися архітектурно-будівельного планування.

Нарешті, третя частина - власне будівництво об'єктів. Тут треба ввести термін, що визначає об'єкти в процесі будівництва.

Четвертий блок - експлуатація об'єктів нерухомості, в які після завершення будівництва перетворюються об'єкти будівництва.

П'ята частина - реконструкція, капітальний ремонт та інші види будівельних робіт.

А всі ці блоки повинні бути об'єднані науково-проектною документацією. Планування організації територій закінчується відведенням ділянок під певні потреби (типи об'єктів, які можна будувати на цій землі).

Науково-проектна документація повинна складатися з:

    завдання на проектування;

    архітектурного проекту;

    будівельний проект.

Джерело: https://from-ua.com/