Українському бізнесу хочуть масово розблокувати податкові накладні

Незважаючи на всі обіцянки чиновників, вийти на безпроблемні відшкодування з податку на додану вартість вдається далеко не всім українським підприємствам. За даними Мінфіну, після запуску системи автоматичного відшкодування ПДВ 1 квітня 2017 року до надійшло майже 13,9 тисячі заявок на загальну суму 50,2 млрд грн. З них було відшкодовано майже 41,3 млрд грн. Інше було оскаржене податківцями або визнано, що не підлягає відшкодуванню.

З 1 липня почалася автоматичне блокування реєстрації податкових накладних (до цього реєструвалися всі НН), які система «не пропускає» через відповідності даних в накладній критеріям ризиковості (затверджені наказом Мінфіну №567 від 13 червня 2017).

За місяць повноцінної роботи системи (з 3 по 31 липня) було зупинено 162,2 тис. НН на суму 2,5 млрд грн. З одного боку, це всього лише 0,83% від загальної кількості поданих накладних (19,6 млн шт.), Але з іншого боку - мова йде про втрачені гроші конкретних підприємств.

Тому не дивно, що в країні з'явилися масові пропозиції «вирішити» питання з реєстрацією НН за винагороду, розмір якого залежить від суми відшкодування ПДВ.

Бізнес зіткнувся з масовою зупинкою реєстрації податкових накладних, які були сформовані за результатами абсолютно реальних господарських операціях.

Як результат, за один місяць платники податків встигли пережити стан шоку і почали шукати шляхи співіснування з штучним інтелектом за допомогою людського фактора.

Ризики залишаються

Як зазначають юристи OMP Tax & Legal, в ході роботи системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ) податківці отримували оперативну інформацію про те, що не всі схеми ліквідовані і залишаються скручування. При цьому у законодавця була ідея, щоб блокування здійснювалася автоматично (без участі людського фактора). Разом з тим, на сьогодні є ризики того, що в діючій системі втручання людини все одно присутній.

Контролери вважають, що проблема може виникнути через те, що платник неправильно подав документи або через інших технічних неузгодженостей. При цьому, як вважає ДФС, універсального рішення тут немає і потрібно розглядати кожну ситуацію окремо. Юристи вважають, що це створює ризик дискреційного підходу.

Є багато проблем з технічною реалізацією системи, ГФС це визнає, але універсальних порад не дає, оскільки, за їхніми словами, кожну ситуацію потрібно розглядати окремо. Найбільш поширені проблеми:

    платники подають таблицю на папері;

    таблиці подаються до періоду, коли зупинена податкова накладна;

    платники кріплять тільки пояснювальну записку і не мінімальний перелік документів;

    платники подають лист і документи, але в листі не зазначено податкова накладна, яка припинена;

    платники подають пакети документів, не маючи призупинених податкових накладних.

Дійсно, робота в тестовому режимі до 1 липня показала, що багато бухгалтерів при реєстрації податкових накладних не до кінця розібралися в технічному питанні. Як і раніше присутні помилки оформлення первинних документів.

За словами юриста, на даному етапі підприємствам необхідно переглянути свої політики, провести аналіз операцій за період з початку 2017 року по поточний момент і, з огляду на затверджені наказом Мінфіну №567 критерії оцінки ступеня ризиків, скласти прогноз ймовірності входження підприємства в зазначену ризикову зону.

Далі спробувати відкоригувати ситуацію і, якщо все зважені фактори не дозволяють провести оптимізацію, - бути готовим надавати необхідні документи для обґрунтування своєї позиції в ДФС.

Де «допомога»

Є кілька стадій в реєстрації податкової накладної, де потенційно може виникнути такий «помічник». Коли платник відправив податкову накладну або розрахунок коригування на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), такий документ в автоматичному режимі проходить моніторинг в кілька етапів.

 На цій стадії, з технічної точки зору, «помічник» навряд чи може організувати безпроблемну реєстрацію податкової накладної. Система працює за алгоритмом і перевіряють накладну за певними критеріями, які в основному виражені в числовому показнику - обсяг поставки, сума ПДВ, обсяги вхідного і вихідного товару/послуги, націнка і т.д. Тобто, тут працює формула, яка виявляє ризикову трансакцію.

Далі «сумнівна» податкова накладна може бути тимчасово заблокована і її подальшу долю вирішує комісія при ДФС. Для платника це свого роду «таємна рада», так як йому не дано права брати участь в роботі комісії, наприклад, як при розгляді заперечень на акт податкової перевірки.

Така комісія, що б там не говорив Кабмін у своїй постанові №190, на свій розсуд приймає рішення про реєстрацію або НЕ реєстрації ПН/РК. Більш того, потім та ж ДФС України, тільки формально в іншому складі, переглядає рішення комісії.

Ось тут, швидше за все, і з'являється можливість «допомогти» з реєстрацією спірного документа за певну винагороду. Подібні звернення на ринку цілком можуть бути, наприклад, раніше великим імпортерам/експортерам намагалися продавати митну базу даних за 2016-2017 рік.

Детальніше: http://ubr.ua/