Три основні напрями, здатні зрушити з місця земельну реформу

Останнім часом знову набирає обертів дискусія щодо земельної реформи. Адже в Україні досі не існує ринку земель (Верховна Рада вкотре продовжила мораторій на продаж сільськогосподарських угідь), а ринок оренди землі частково перебуває в тіні. Чи варто очікувати зрушень у цьому питанні найближчим часом?

Скасування мораторію

Доцільно нагадати, що відповідно до меморандуму про економічну й фінансову політику між Україною та Міжнародним валютним фондом від 1.09.2016 наша країна зобов’язалась ухвалити закон про обіг земель сільськогосподарського призначення до кінця травня 2017 р. При цьому мораторій на продаж землі повинен утратити силу з кінця цього ж року.

Питання відміни заборони видається одним із ключових та найбільш спірних. Основні аргументи опонентів полягають у тому, що скасування мораторію начебто призведе до «розкрадання» земель за низькою стартовою ціною, їхньої скупівлі іноземцями, зубожіння селян, які не зможуть конкурувати з великими агрохолдингами тощо. Разом з тим чомусь «забувають» про доцільність створення конкурентного середовища аграріїв та, відповідно, про можливість для власників паїв отримувати більше коштів за оренду чи продаж, доступ до кредитування, зростання обсягів інвестицій та подолання низки корупційних схем, пов’язаних зі зміною цільового призначення ділянок та операцій з державною землею.

Ці, а також інші питання, пов’язані з продажем сільськогосподарських угідь, покликаний врегулювати закон «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», який поки що існує у вигляді проекту №5535. Він передбачає поетапне формування ринку земель і надання іноземцям подальшого доступу до їх придбання в Україні. Також установлюються певні обмеження на володіння — 500 га для фізичних осіб і до 33% сільськогосподарських полів об’єднаної територіальної громади та/або району — для юридичних.

Звісно, проект має певні недоліки та потребує додаткового обговорення й доопрацювання.

На окрему увагу заслуговують положення, згідно з якими особи, котрі набули сільськогосподарські землі у власність, однак не можуть мати їх у власності відповідно до вимог закону, зобов’язані відчужити таке майно протягом року з дати набуття права власності. При цьому не зовсім зрозуміло, хто та як перевірятиме правомірність заволодіння такими угіддями.

Cпірним також видається положення щодо можливості держави здати ділянку в оренду попри бажання власника в разі, якщо вона не використовується за цільовим призначенням.

Водночас доцільно було б також урегулювати питання інфраструктури при продажі земель державної та комунальної власності. Якщо відповідна інфраструктура після продажу залишається у власності громади, то треба вирішувати питаня щодо її утримання в належному стані та порядку використання.

Загалом зняття мораторію та, відповідно, створення ринку земель не є надто популярним рішенням з політичної точки зору. Проте законодавці навряд чи зможуть довго відкладати це питання з огляду на вимоги МВФ, а тому очікуємо, що закон буде прийнято вже цієї весни.

Докладніше: http://zib.com.ua/