Скасування розстрочки судом виконання рішення: міф чи реальність?

Винесення позитивного судового рішення про стягнення коштів з боржника є тільки початком складного і довгого шляху задоволення своїх вимог. Крім проблем з відсутністю майна у боржника, небажанням державних виконавців здійснювати активні дії, проблемою для стягувача стає передбачена Господарським процесуальним кодексом можливість розстрочки або відстрочки виконання рішення.

Наслідки для обох сторін

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у 10-денний строк розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін, прокурора й у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

При цьому відстрочення або розстрочення виконання можливе, лише коли рішення стосується предметів, що діляться (грошей; майна, не визначеного індивідуальними ознаками; кількох індивідуально визначених речей тощо).

Найбільш поширеними підставами для звернення з відповідними заявами є відсутність нерухомого майна, на яке може бути звернено стягнення, наявність кредиторської дебіторської заборгованості, заборгованість зі сплати податків, арешт рахунків тощо. Тобто всі можливі обставини, які, на думку заявника (або суду), ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під час винесення рішення про відстрочення суд зобов’язаний враховувати матеріальні інтереси обох сторін, а не тільки боржника. Зокрема, негативні наслідки можливі як для боржника — від виконання рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, так і для стягувача — у випадку відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Докладніше: http://zib.com.ua/