Національні особливості податкової реформи: МВФ опублікував звіт щодо України

Як Фонд бачить податкову реформу і чи готовий український уряд виконувати його рекомендації

Учора МВФ опублікував звіт про Україну, який містить низку рекомендацій від експертів Фонду. Звіт базується на даних станом на жовтень 2015 року і присвячений зменшенню ЄСВ та гармонізації системи оподаткування підприємств і малого бізнесу. У попередньому звіті (IMF, Restoring a Strategic Approach to Tax Reform («Відновлення стратегічного підходу до податкової реформи», березень 2015-го. – Forbes) було зазначено, що соціальні внески в Україні дуже високі.

Водночас стверджують, що цілком обґрунтовано було б припустити, що це пов'язано з великим неформальним сектором, щодо боротьби з яким МВФ дає вельми неоднозначні поради. Наприклад, лібералізація законодавства у сфері банківської таємниці. Незважаючи на те що звіт має рекомендаційний характер, з огляду на його зміст можна зробити висновок, що ці рекомендації суттєво вплинули на формування нової податкової політики Міністерства фінансів. Деякі рекомендації Мінфін уже взяв до уваги, а інші напевно впроваджуватимуть протягом наступних років.

«Звіт технічної місії – це звіт, із яким я працювала щодня протягом двох тижнів, і я його знаю добре. Для нас це було хорошою підмогою на шляху розроблення податкової реформи. Це додатковий погляд, який ми використовували під час її обговорення», – пояснює заступник міністра фінансів Олена Макеєва.

Враховуючи специфічний перебіг обговорення податкової реформи, можна зробити висновок, що поради Фонду мали великий вплив на Мінфін. Водночас для прихильників «ліберального» варіанту фіскальних нововведень рекомендації Фонду «підмогою» не були. Як видно зі звіту, МВФ не приділяє особливої уваги можливим варіантам стимулювання економіки країни, не перестаючи при цьому говорити про розширення бази оподаткування.

У результаті низку рекомендацій Фонду вже було втілено в податковій реформі Мінфіну, а ще частина з них реалізовуватиметься протягом 2016 року. «Нещодавно міністр фінансів визначила п'ять основних акцентів, які ми для себе бачимо в KPI цього року. Один із них – завершення податкової реформи», – наголошує Макеєва.

Кінець «спрощенки»

Одна з найрезонансніших норм, яка цьогоріч може спіткати український бізнес, – скасування спрощеної системи оподаткування для юросіб. «Юридичних осіб також має бути позбавлено можливості застосовувати реформований спрощений режим оподаткування. [...] Практика більшості країн полягає у відмові від поширення режиму спрощеного оподаткування на юридичних осіб», – йдеться у звіті МВФ.

У рекомендаціях Фонду також зазначено, що право на застосування «спрощенки» мають надавати тільки по-справжньому малим платникам податків. Метою цих систем має бути спрощення дотримання законодавства малими підприємствами, які не в змозі виконувати всі вимоги до адміністрування і бухгалтерського обліку, обов'язкові для великих платників податків.

Проте якщо цю норму торік так і не було зафіксовано в законі, то цьогоріч із великою часткою ймовірності її все-таки спробують ввести. «Спрощена система оподаткування має залишитися, але її потрібно модифікувати, щоб не дати великому бізнесу дробитися і використовувати спрощену систему з метою оптимізації та мінімізації податків», – уточнює Макеєва.

Битва з «тінню»

У цілому оптимізації податків у звіті МВФ приділено багато уваги. І експерти Фонду закономірно наголошують, що боротися з цим варто не тільки зниженням ЄСВ. «Неформальність – це багатовимірна проблема, і боротьба з нею лише шляхом зниження ставок ЄСВ може не принести жодних наслідків», – зазначено в документі.

Експерти Міжнародного валютного фонду зазначили, що роботодавцям доводиться оплачувати фальсифіковані рахунки, щоб покрити ту частину зарплат, яку виплачують готівкою. Інструменти, які пропонує Фонд, доволі суперечливі. «Повноваження ДФС з розслідування операцій такого типу компаній [які практикують оптимізацію оподаткування] дуже обмежені через строгість законодавства про банківську таємницю», – йдеться у звіті МВФ.

Експерти Міжнародного валютного фонду уточнюють, що наразі Державна фіскальна служба має можливість дістати доступ до банківських виписок тільки за рішенням суду, а отримана таким чином інформація зводиться, як правило, до даних про залишки коштів на рахунках. «Щоб вжити рішучих кроків проти розширення неформального сектору, необхідно буде пом'якшити законодавство щодо банківської таємниці: наприклад, зробити так, щоб для отримання інформації потрібно було тільки відповідне рішення Національного банку», – радять аналітики.

Хоча такі рекомендації видаються логічними, Фонд майже ігнорує корупційну складову в роботі фіскальної служби. На тлі того, що прем'єр-міністр Арсеній Яценюк визнав: перемогти корупцію в ДФС не вдалося, такі рекомендації Фонду виглядають досить суперечливими.

«Що ж до незареєстрованої частини економіки – основної маси тіньової економіки, тут необхідний підхід, який я називаю підходом «конверсії». Коли конструктивну діяльність у цій сфері потрібно максимально конвертувати у сферу прозорих відносин. Для того щоб ця конверсія відбулася, необхідно відсікати сфери, які сприяють тінізації», – пояснює президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло. За його словами, мова йде насамперед про корупцію, яка перешкоджає реформам і поглинає значну частину необхідних для розвитку ресурсів. І особливо гостро такі перекоси відчуваються у кризовий час.

«Треба менше пити»

Чимало уваги Фонд приділив і питанню акцизів, зазначаючи «дуже низький» рівень податкового навантаження на багато підакцизних товарів – вино, тютюнові вироби і пиво. Більше того, на думку Фонду, Україна має найвищий у світі рівень споживання незареєстрованого алкоголю. «Така ситуація тягне за собою подвійні негативні наслідки: підвищує ризики споживання алкоголю і сприяє уникненню оподаткування», – йдеться у звіті.

Експерти МВФ впевнені, що, крім зменшення податкової бази, це призводить до значних витрат на охорону здоров'я. «Величезні негативні наслідки виправдовують застосування агресивнішого підходу до підвищення ставок акцизів на алкогольні напої», – зауважують фахівці Фонду. У підсумку можна очікувати на значне підвищення акцизів на алкоголь уже в найближчому майбутньому. Що ж до тютюну, акцизні збори на товари цієї категорії Фонд рекомендує підвищити до рівня країн ЄС у середньостроковій перспективі.

Вибіркове взаєморозуміння

Можна констатувати, що Мінфін прислухався не до всіх рекомендацій Фонду. Зважаючи на зниження ставки ЄСВ, Фонд пропонував шукати компенсатори в різних податках, одним із яких був ПДВ. За словами Макеєвої, підвищення ПДВ до 21% дало б близько 10 млрд гривень податкового доходу. «Ми цю ідею обговорювали і прораховували, але для себе зрозуміли, що це непопулярний захід. Зрештою відмовилися від неї. Вона не знайшла підтримки ні в Мінфіні, ні в уряді», – зазначає Макеєва.

У цілому ж рекомендації МВФ типові для кредитора, який нав'язує Україні політику «санації». Великою проблемою залишається те, що українська економіка в нинішніх умовах не спроможна вибратися з рецесії. Податкова система країни, як і раніше, недосконала і жодним чином не сприяє залученню інвестицій. Більше того, поради Фонду часто неактуальні для України, оскільки не враховують корупційних чинників, властивих держструктурам.

«Якщо ми говоримо про боротьбу з тіньовою економікою за рахунок посилення фіскальних процедур, це може суперечити завданням антикризової політики. Антикризова політика в наших умовах – це максимальне стимулювання підприємницької діяльності, зниження витрат її ведення, наскільки це можливо», – вказує Жаліло.

Це можна зробити за допомогою податкового реформування, за рахунок спрощення й автоматизації процедур, зниження суб'єктивізму в податкових процедурах. «На жаль, у запропонованих реформах Мінфіну в комплекті з бюджетом 2016 року їх майже не було», – резюмує експерт.

Джерело: Forbes.ua