На які поступки готовий піти МВФ в питанні України

У ході переговорів з МВФ українській стороні вдалося частково пом'якшити найбільш жорсткі вимоги і перенести терміни деяких реформ.

Узгодження меморандуму з МВФ — на фінальній стадії. На які поступки готовий піти фонд, і чому при виконанні його програми Україні важко буде уникнути політичної турбулентності.

Проект меморандуму з МВФ майже узгоджено. Залишається доробити лише технічні моменти. Транш у розмірі $1 млрд очікується в кінці лютого або на початку березня.

Тільки от у графіку засідань ради директорів фонду українського питання поки немає.

Ситуація нагадує 2016 рік. Тоді узгодження документа залежало від строго приховуваних «технічних моментів», які згодом виявилися націоналізацією Приватбанку. Цього разу запити не менше: пенсійна реформа, земельний мораторій, перегляд «спрощеного» оподаткування.

За інформацією джерел, за час узгодження було три робочих редакції документа.

Що змінилося

По-перше, переписаний розділ, присвячений пенсійній реформі. МВФ наполягав на досить конкретні її параметри: підвищення пенсійного віку до 63 років, робочого стажу — до 25 років. Тепер цей розділ менш різкий, менш конкретний і залишає більше можливостей для маневрів.

За оновленою версією, до кінця квітня Україна зобов'язується прийняти закон про комплексну пенсійну реформу, яка набуде чинності з січня 2018 року.

Вона передбачає новий набір варіантів виходу на пенсію з більш широким діапазоном пенсійного віку. У громадян буде великий вибір інструментів, щоб визначитися з моментом виходу на пенсію. Ці інструменти прив'яжуть до загального трудового стажу та пенсійних виплат.

У документі йдеться, що це буде стимулювати людей виходити на пенсію пізніше. У довгостроковій перспективі економія витрат становитиме не менше 3% ВВП, в тому числі за рахунок збільшення ефективного трудового стажу.

За винятком окремих видів професій, українці будуть отримувати пенсії, які будуть співвідноситися з сплаченими ними сумами ЄСВ.

Для професій-винятків планують ввести додаткові ставки ЄСВ, які будуть накопичуватися як на персоніфікованих рахунках, так і використовуватися як проміжне фінансування. Розширення бази ЄСВ — також у списку зобов'язань уряду перед кредитором.

По-друге, норми споживання газу (враховуються для розрахунку субсидій) планують знизити з нинішніх 5,5 куб м на кв м до 5 куб м. Це менш різке зниження — МВФ наполягав на скороченні до 4,5 м. куб

По-третє, до кінця червня 2017 року Україна зобов'язується створити єдину базу даних митної вартості ДФС під наглядом Міністерства фінансів. Також повинен бути створений потенціал для забезпечення регулярного оновлення та аналізу цін на міжнародних ринках».

Цей пункт меморандуму ризикує стати ще однією лінією конфлікту між Мінфіном і ДФС. У 2016 році міністр фінансів наполягав на передачі функцій з адміністрування баз даних від ДФС до Мінфіну.

Депутати це не підтримали і тепер у Податковому кодексі та меморандумі з МВФ прописано ще одне зобов'язання Мінфіну: провести до кінця червня 2017 року аудит баз даних. Поки він не почався.

По-четверте, замість скасування спрощеного режиму оподаткування планується посилити щодо нього вимоги.

Як зазначають у Мінфіні, мова йде про те, щоб закрити недобросовісним компаніям можливості ухилятися від сплати податків.

Скасування спрощеної системи не буде.

Трансформація спрощеної системи оподаткування — це вимога і поточного меморандуму з МВФ, однак влада не наважувалася його виконувати.

Нові старі маяки

За останній місяць список «маяків» МВФ розширився з семи до дев'яти.

З'явилися два нові: про реформу податкової міліції та перегляд параметрів комунальних субсидій. Зараз список виглядає так.

(викладено мовою оригіналу)

До найбільш спірних «маяків» належать земельна реформа, реформа податкової міліції та монетизація субсидій на рівні комунальних підприємств.

Останній пункт передбачає, що кошти на субсидії будуть перераховуватися не споживачам, які, в свою чергу, зобов'язані їх витратити на енергоефективність та оплату послуг ЖКГ, а підприємствам.

В цілому ж більшість «маяків» обіцяє політичну турбулентність і міжвідомчі розбіжності. У кулуарах уряду кажуть: може повторитися ситуація 2016 року, коли з 11 встановлених на вересень-грудень завдань Київ виконав лише три — найважливіші.

Джерело: http://hyser.com.ua/