Аналіз законопроектів про містобудівну діяльність
14.08.2015 268 0 1
З початку року народні депутати подали в парламент десять законопроектів, що пропонують внести зміни в закон «Про регулювання містобудівної діяльності». Поки тільки один з них дійшов до розгляду в сесійній залі, та був повернутий на повторне перше читання. Така низька ефективність законотворчості у сфері містобудування пояснюється тим, що лише один з десяти документів розробляв профільний парламентський комітет.
Шість законопроектів подали депутати, які займаються різними сферами економіки і діяльності.
Наприклад, остання ініціатива (№ 2459а від 28.07.2015) виходила від представниці регламентного комітету ВРУ Ірини Єфремової («Народний Фронт»). Вона пропонує, щоб ДАБІ видавала дозвіл на будівництво об'єктів IV і V категорій тільки за умови наявності у замовника, генпідрядника або підрядника коштів, достатніх для виконання будівництва об'єкту згідно з кошторисом.
В іншому випадку пропонується відмовляти забудовнику в отриманні дозволу на будівництво, що, на її думку, дозволить уникнути послідовників «Еліта-Центру». «За різними оцінками, від будівельних афер поки постраждали від 140 тис. до 300 тис. громадян України», — йдеться в пояснювальній записці до законопроекту. В якості вагомого аргументу автор наводить твердження, що «з метою недопущення провалу проекту будівництва в багатьох країнах світу, зокрема, США і Туреччини, введена вимога, у відповідності з яким забудовник, щоб отримати дозвіл на зведення об'єкта, повинен надати підтвердження наявності у нього коштів, які б повністю покрили витрати на будівництво.
Забудовники завжди вдаються до позикових коштів, чи то банківський кредит або гроші приватних інвесторів. Вимога наявності у девелопера всієї необхідної суми на практиці призведе до підвищення порогу входу, що загрожує монополізацією ринку, сильним зменшенням обсягів будівництва та підвищенням цін.
Стимул для розробки детального плану території
Ще два законопроекти — №1735 від 14.01.2015 (авторська група з чотирьох депутатів) і №2329 (автор Давид Макар'ян) від 05.03.2015 – намагалися відстрочити вступ в силу ст. 24 закону про містобудівну діяльність, згідно з якою з 1 січня землю, що перебуває у державній та комунальній власності, не можна відводити під будівництво, якщо немає розробленого детального плану території (ДПТ).
Колективний законопроект навіть пройшов перше читання, але його не підтримали ні народні депутати, ні спікер Володимир Гройсман, який під час обговорення документа зазначив, що завдяки роботі на посаді голови Вінницької міськради знає, що зонінг і ДПТ розробити можна, а постійна відстрочка їх впровадження веде тільки до безконтрольної роздачі ділянок.
Такої ж позиції дотримується партнер юридичної фірми «Ільяшев і Партнери» Максим Копейчиков, на думку якого не можна нескінченно відкладати розробку ДПТ. Таким чином, мораторій на відчуження землі під будівництво діє вже сім місяців. Наприклад, у Київраді землю виділяють тільки під експлуатацію вже наявних об'єктів (продовжують договори оренди) без права проведення на ділянці будівельних робіт. Правда, девелопери, яким потрібні ділянки під будівництво, купують їх на вторинному ринку і будують без проведення ДПТ.
Замкнутий кругообіг
Законопроекти №2361 від 11.03.2015 (автор Сергій Мельник, «БПП») і № 2446 від 20.03.2015 (колектив авторів) зосередили увагу на пайову участь забудовників у розвитку інфраструктури населених пунктів. Але вектори у законопроектів різні.
Сергій Мельник пропонує посилити норми про пайову участь. «В даний час органи місцевого самоврядування недоотримують або несвоєчасно отримують місцеві бюджети кошти від пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту згідно з договорами, укладеними з замовниками будівництва», — сказано в пояснювальній записці до законопроекту.
Документ пропонує заборонити ДАБК видавати сертифікат про введення об'єкта в експлуатацію, якщо відсутня інформація про виконання умов договору про пайову участь у розвитку. Як вважає депутат, це і інші його пропозиції «нададуть органам місцевого самоврядування додаткові важелі впливу на замовників будівництва щодо своєчасної та повної сплати ними пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту».
Втім, у Головному науково-експертному управлінні вважають, що нинішня редакція закону «більш коректно регулює відповідні правовідносини і узгоджується з іншими нормами цього закону, що запропонована в проекті».
Автори другого законопроекту хочуть зняти дольові зобов'язання в тих випадках, коли мова йде про будівництво об'єктів промисловості та сільського господарства, в яких інженерно-транспортна інфраструктура є власністю замовника або якщо ці об'єкти не створюють додаткового навантаження на інженерно-транспортну інфраструктуру населеного пункту. Законопроект пройшов розгляд у Головному науково-експертному управлінні, яке уклало, що проект потребує доопрацювання, наприклад, необхідно вказати, хто саме і як встановлює, що будівництво зазначених об'єктів не створює додаткового навантаження.
Джерело: http://www.zagorodna.com/ru/stati/ana...
Коментарі до матеріалу