Віктор Галасюк: «Пропонується тимчасове скасування штрафних санкцій у разі сплати податкового зобов’язання протягом 10 днів»

Верховна Рада має виключити законодавчі норми, які забороняють приймати податкове повідомлення-рішення за наявності кримінального провадження, та застосувати загальний порядок прийняття рішень контролюючими органами. Таким чином, платники податків, не чекаючи закінчення досудового розслідування (воно може бути доволі тривалим), зможуть оскаржити результати перевірки в межах адміністративної юрисдикції. Про ці та інші новели розповідає народний депутат Віктор Галасюк, голова парламентського комітету з питань промислової політики та підприємництва.

Галасюк Віктор Валерійович народився 28 серпня 1981 року в Дніпропетровську. У 2003 році з відзнакою закінчив Національний гірничий університет (диплом магістра за спеціальністю «економіка підприємства»). У 2005 — здобув науковий ступінь кандидата економічних наук.
Пройшов шлях від помічника бухгалтера до керівника масштабного інноваційно-інвестиційного проекту та президента провідної міжгалузевої асоціації. Голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва, заступник лідера Радикальної партії Олега Ляшка з економічної політики, член Національної ради реформ, член Ради Коаліції “Європейська Україна” (від Радикальної Партії), співголова групи з міжпарламентських зв’язків з Сполученими Штатами Америки, заступник Голови Української частини Парламентського комітету асоціації.
Автор монографій, наукових і публіцистичних статей у провідних українських та іноземних виданнях.

– Вікторе Валерійовичу, у Верховній Раді готують до другого читання законопроект від 03.02.15 р. № 2004 щодо зменшення податкового тиску на платників податків. Наскільки назва цього документа відповідає його змісту?

– Будь-яка новація, що передбачає пом’якшення взаємовідносин контролюючого органу з платником податку, – це зменшення податкового тиску. Адже адміністрування податків часто є більш обтяжливим для платників податків, аніж самі ставки податків. Якщо говорити конкретно про законопроект № 2004, то сьогодні одна з найболючіших проблем – неможливість оскаржувати в адміністративному порядку донараховані суми податків у разі, коли відкрито кримінальне провадження або контролюючий орган за результатами складання акта перевірки не виніс повідомлення-рішення. У зв’язку із цим платникам податків потрібно надати право оспорювати донарахування таких сум податків.

– У пояснювальній записці до законопроекту № 2004 наголошується на відмові від каральної моделі податкового контролю. Ви, як один із співавторів цього документа, вважаєте, що це буде можливим лише в тому випадку, коли наданням податкових консультацій займатиметься саме Мінфін. Чим це викликано? І що ж у такому разі робитиме Державна фіскальна служба?

– Переконаний, що Державна фіскальна служба не повинна висловлювати узагальнюючу думку щодо застосування платниками податків тієї чи іншої норми податкового законодавства. Адже часто такі податкові консультації не відповідають нормам податкового законодавства: це – або корупція, або незнання податкового законодавства. Тому ми запропонували визначити арбітром Міністерство фінансів, яке узагальнить індивідуальні податкові консультації. Цю ідею можна розвивати й далі. Під час підготовки Законопроекту № 2004 наш профільний комітет (з питань податкової та митної політики) має знайти правильну формулу надання податкових консультацій, що унеможливлювало б, насамперед, прояви корупційних чинників.

– Як бізнес має сприймати податкову консультацію від Мінфіну – як нормативно-правовий акт чи лише як позицію органу, що реалізує державну податкову політику?

– Податкова консультація не може підміняти норми закону. Це допомога у вирішенні питання, на яке немає однозначної відповіді у законодавстві. У будь-якому разі за чинними нормами Податкового кодексу (далі – ПК) платник податку не повинен нести відповідальність за неправильно надану податкову консультацію.

– Згідно з Вашими пропозиціями (за новим абзацом п. 86.8 ПК) контролюючим органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків про взаємовідносини з контрагентами, якщо за таким актом не прийняте податкове повідомлення-рішення. Як така ініціатива узгоджується з пп. 78.1.1 ПК, у якому сказано, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо «за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства…»?

– Проблема в тому, що податковий орган донараховує податки на підставі акта перевірки контрагента, який мав стосунки з платником податків, котрого перевіряли. Таким чином, податковий орган без рішення суду визнає нікчемними правочини щодо відповідної угоди. При цьому він не видає повідомлення-рішення, що позбавляє платника можливості оскаржити рішення в адміністративному порядку. У зв’язку із цим ми запропонували проводити будь-які перевірки у законний спосіб, аби платник податку мав право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному порядку, а не лише в судовому.

«У багатьох випадках, всупереч пункту 86.8 ПК, контролюючі органи не приймають податкові повідомлення-рішення (у разі виявлення порушень за результатами перевірки) і вносять до інформаційних баз дані про наявність порушень у платника податків та/або змінюють задекларовані платником податків у податкових деклараціях показники податкового обліку. Це призводить до невідповідності таких показників даним, які обліковуються на інформаційних ресурсах контролюючого органу. На підставі цієї інформації здійснюється перевірка контрагентів платника податків і складаються акти, які в основному базуються на висновках виявлених порушень за результатами першої перевірки. В результаті порушується ділова репутація платника податків. Це призводить у тому числі до відмови контрагентів здійснювати подальші господарські відносини з ним».
(Із тексту пояснювальної записки до Законопроекту № 2004)

– Ваші колеги-депутати пропонують виключити законодавчі норми, які забороняють контролюючим органам надавати платнику податкове повідомлення-рішення за наявності кримінального провадження, не пов’язаного із порушенням податкового законодавства. Що це дасть представникам бізнесу?

– У разі наявного кримінального провадження, не пов’язаного з порушенням податкового законодавства, контролюючий орган за рішенням суду може здійснити перевірку правильності застосування податкового законодавства і донарахувати податки на підставі акта. При цьому податкове повідомлення-рішення не видається, що позбавляє платника податків права захистити свої інтереси шляхом оскарження в суді повідомлення-рішення. На мій погляд, аби фіскальний орган перетворився на орган сервісний, а не караючий, платникам податків треба встановити однакові правила оскарження донарахованих сум.

– Одна з Ваших новел передбачає доповнення до пп. 94.2.3 ПК: арешт майна може бути застосовано в разі, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу до документальної перевірки. Чому Ви наполягаєте на закріпленні фрази «документальної перевірки»?

– Фіскальні органи арештовують майно платника податків, якщо він не допустив посадову особу контролюючого органу практично за будь-яких обставин. Це неправильно. Арештовувати майно можна лише за умови, що посадову особу контролюючого органу не допущено до проведення документальної перевірки.

– Згідно з Вашими ініціативами розд. XX ПК треба доповнити п. 34: платник податків звільняється від сплати штрафних (фінансових) санкцій, зазначених у податковому повідомленні-рішенні, якщо протягом 10 календарних днів він сплатить суму податкового зобов’язання. Чим це викликано?

– Якщо ми переходимо від каральної моделі фіскального органу до сервісної, то слід урахувати доволі суттєвий момент: важливою складовою відходу від зазначеної (каральної) моделі є тимчасове скасування штрафних санкцій у разі добровільної сплати податкового зобов’язання протягом 10 календарних днів. Такий підхід надасть можливість бізнесу з довірою ставитися до держави. Проте цю ініціативу сприйнято не всіма народними депутатами. За висновком профільного парламентського комітету (з питань податкової та митної політики) зазначену норму пропонується поширити лише на малий і середній бізнес. І, мабуть, ця позиція теж має право на життя. Також хочу наголосити: питання спрощення адміністрування сплати податків та зменшення оподаткування оплати праці, зниження податків для переробної промисловості, інтелектуально містких видів діяльності, малого і середнього бізнесу – принципова позиція Радикальної партії, яку ми з Олегом Ляшком послідовно відстоюємо у наших законодавчих ініціативах.

Бесіду вів Валентин Ковальський,
редактор рубрики «Інтерв’ю»