Сроки полезного использования актива для расчетов амортизации
Если установленный плательщиком налога в бухгалтерском учете срок полезного использования (эксплуатации) актива (объекта или отдельного компонента основных средств) меньше чем минимально допустимые сроки амортизации, установленные в налоговом учете для группы, к которой принадлежит такое основное средство или отдельный компонент основного средства, то для расчета амортизации с целью определения объекта налогообложения налогом на прибыль используются сроки, установленные пп. 138.3.3 ст. 138 НКУ.
В случае, если срок полезного использования (эксплуатации) актива (объекта или отдельного компонента основных средств) в бухгалтерском учете равен или больше, чем те, которые установлены пп. 138.3.3 ст. 138 НКУ для группы, в которую включены такое основное средство или компонент основного средства, то для расчета амортизации используются сроки полезного использования (эксплуатации) такого актива, установленные в бухгалтерском учете.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 08.08.2019 р. № 3688/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо перегляду у податковому обліку терміну корисного використання основних засобів у разі його зміни у бухгалтерському обліку внаслідок проведення поліпшень основного засобу, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу І цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
У п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу визначені групи основних засобів (інших необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.
У бухгалтерському обліку згідно з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» (МСБ016») (для платників податків, які ведуть бухгалтерський облік відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності) строк корисної експлуатації визначається за окремими активами виходячи з очікуваної корисності активу для суб’єкта господарювання.
Таким чином, Кодексом не передбачено зміну строку корисного використання об’єктів основних засобів у податковому обліку у разі зміни термінів корисного використання таких об’єктів в бухгалтерському обліку внаслідок проведення поліпшень основного засобу (модернізації, реконструкції).
Водночас п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу встановлено, що разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.
Таким чином, якщо встановлений платником податку в бухгалтерському обліку строк корисного використання (експлуатації) активу (об’єкта або окремого компонента основних засобів), менше ніж мінімально допустимі строки амортизації, встановлені у податковому обліку для групи, до якої належить такий основний засіб або окремий компонент основного засобу, то для розрахунку амортизації з метою визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
У разі коли строк корисного використання (експлуатації) активу (об’єкта або окремого компонента основних засобів) в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу для групи, до якої включено такий основний засіб або компонент основного засобу, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) такого активу, встановлені в бухгалтерському обліку.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Комментарии к материалу