Относительно задолженности по уплате ЕСВ и единого налога

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.09.2017 р. N 1970/П/99-99-13-02-01-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула запит на отримання індивідуальної податкової консультації, щодо заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та єдиного податку і повідомляє таке.

Законом України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 2464) визначено перелік платників єдиного внеску, порядок нарахування та сплати єдиного внеску.

Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону N 2464).

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом N 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина третя статті 25 Закону N 2464).

Відповідно до частини сьомої статті 25 Закону N 2464 сума недоїмки не підлягає списанню, крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон N 755), відомості, зокрема про фізичних осіб - підприємців вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) на підставі документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою подається, зокрема ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця, судове рішення про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою (пункт 2 частини четвертої статті 18 Закону N 755).

Відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є підставою для зняття її з обліку, зокрема в органах державної фіскальної служби та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства (частина четверта статті 13 Закону N 755).

Отже, у разі смерті фізичної особи - підприємця, оголошення померлою, визнання її у судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною за умови відсутності осіб, які відповідно до Закону N 2464 несуть зобов'язання зі сплати єдиного внеску, та засвідчення цього факту відділом державної реєстрації актів цивільного стану чи постановленням судового рішення, борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску підлягають списанню. Штрафні санкції та пеня зі сплати єдиного внеску не застосовуються.

Підпунктом 37.3.2 пункту 37.3 ст. 87 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема смерть фізичної особи.

Згідно з пунктом 99.1 ст. 99 ПКУ виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи - підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця.

Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.

Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.

Пунктом 162.3 ст. 162 ПКУ встановлено, що у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесенні такого судового рішення. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

Особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою, - особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи (пункт 97.4 ст. 97 ПКУ).

Враховуючи викладене, після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців, які прийняли спадщину пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Водночас повідомляємо, що ПКУ не передбачає особливого порядку для погашення податкових зобов’язань фізичної особи - підприємця у разі його смерті.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.