Операции ФЛП по продаже недвижимости физлица

Сотрудничество предприятия с предпринимателем-единщиком: как обезопасить себя при оптимизации

Поскольку право собственности на недвижимое имущество закрепляется исключительно за физическим лицом и доход от продажи такого имущества не включается в состав дохода физического лица - предпринимателя - плательщика единого налога, то оснований для осуществления хозяйственной деятельности в сфере покупки и продажи собственного недвижимого имущества на упрощенной системе налогообложения в налогоплательщика не возникает.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 30.09.2020 р. № 4066/ІПК/99-00-04-05-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування доходу, отриманого від продажу об’єктів нерухомого майна в рамках підприємницької діяльності, право власності на які оформлюються на фізичну особу та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи та планує офіційно обрати вид діяльності 68.10 «Купівля та продаж власного нерухомого майна».

Отже, з метою уникнення порушень норм податкового законодавства платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо оподаткування доходу, отриманого таким платником від продажу нерухомого майна.

Відносини власності та порядок реалізації права власності визначають Конституція України та Цивільний кодекс України (далі – ЦКУ).

Учасниками цивільних відносин та суб'єктами права власності є фізичні особи (частина перша ст. 2 та частина перша ст. 318 ЦКУ). Проте ЦКУ окремо не визначає такий суб'єкт права власності, як фізична особа - підприємець.

Крім того, Конституція України та ЦКУ закріпили право приватної власності.

Так, відповідно до ст. 325 ЦКУ суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Таким чином, суб’єктом права власності законодавством визнаються фізичні особи (громадяни), які можуть бути власниками будь-якого майна, крім майна, яке не може знаходитися взагалі у власності фізичних осіб, і, водночас, не відокремлюється такий суб’єкт права власності як фізична особа – підприємець.

Статтею 2 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб’єкти господарювання, у свою чергу суб’єктами господарювання згідно зі ст. 55 ГКУ є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (частина перша ст. 320 ЦКУ).

Незалежно від того, який статус у подальшому фізична особа обере для себе, у тому числі у разі прийняття рішення про здійснення будь-якої підприємницької діяльності, суб’єктом права власності виступає саме фізична особа (громадянин), а не фізична особа – підприємець.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регулюються Кодексом.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу).

Відповідно до частини першої п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи - підприємця платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Враховуючи викладене, оскільки право власності на нерухоме майно закріплюється виключно за фізичною особою і дохід від продажу такого майна не включається до складу доходу фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку, то підстав для здійснення господарської діяльності у сфері купівлі та продажу власного нерухомого майна на спрощеній системі оподаткування у платника податків не виникає.

При цьому дохід, отриманий від продажу вказаного майна оподатковується за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.