Обжалование ответственности за неуплату ЕСВ

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.09.2017 р. № 1969/6/99-99-13-02-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо оскарження штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року N 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

За порушення норм законодавства про єдиний внесок до платників, на яких згідно з Законом N 2464 покладено обов’язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції відповідно до статті 25 Закону N 2464.

Зокрема, пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону N 2464 визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум.

Крім того, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина десята статті 25 Закону N 2464).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. N 449, розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні цієї фінансової санкції приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Частиною чотирнадцятою статті 25 Закону N 2464 визначено, що суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення, зокрема, до суду з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення судом рішення у справі.

У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк орган доходів і зборів про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом (частина п’ятнадцята статті 25 Закону N 2464).

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших посадових службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 105 КАС України визначено що адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення (частина друга статті 162 КАС України).

Таким чином, оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку іх сплати до винесення судом рішення у справі, у разі письмового повідомлення про таке оскарження територіального органу доходів і зборів. У випадку задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень а також поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Крім того, повідомляємо, що згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.