О пребывании ФЛП на второй группе плательщиков единого налога

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 12.01.2018 р. № 134/С/99-99-13-01-02-14/ІПК

Щодо перебування фізичної особи - підприємця на другій групі платників єдиного податку

Державна фіскальна служба України розглянула звернення про отримання індивідуальної податкової консультації щодо питань перебування фізичної особи - підприємця на другій групі платників єдиного податку та, з урахуванням вимог ст. 52 Податкового кодексу України (далі- Кодекс), повідомляє таке.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розд. XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 Кодексу).

Підпунктом 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу визначено, що до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Пунктом 291.5 ст. 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Так, відповідно до пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Основні положення, що регулюють правовідносини за договором найму (оренди), встановлено у главі 58 "Найм (оренда)" Цивільного кодексу.

Відповідно до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. N 457, діяльність, пов'язана із наданням в оренду власного чи орендованого нерухомого майна відноситься до групи 68.20 КВЕД ДК 009:2010.

Таким чином, фізична особа - підприємець, яка здійснює діяльність, пов'язану із наданням в оренду орендованого нерухомого майна (група 68.20 КВЕД ДК 009:2010), у разі здавання в суборенду нежитлового приміщення до 300 квадратних метрів, має право перебувати на другій групі платників єдиного податку за умови дотримання вимог пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу.

Водночас зазначаємо, що дія пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.