Может ли ФЛП оплачивать приобретенные товары на Amazon, Aliexpress, Eebay со своего предпринимательского счета?

По вопросу использования карты «Ключ к счету», налоговики посоветовали обратиться в Национальный банк Украины.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 02.07.21 р. № 2611/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення фізичної особи - підприємця щодо операцій з придбання товарів на іноземних маркетплейсах та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку другої групи, має намір здійснювати придбання товарів на закордонних маркетплейсах таких як, але не виключно: Amazon.com., Aliexpress.com., Eebay.com тощо.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи може така фізична особа - підприємець сплачувати за придбання товарів на іноземних маркетплейсах із свого підприємницького рахунку фізичної особи - підприємця, відкритого в національній валюті шляхом використання картки «Ключ до рахунку»?
2. Чи не буде сплата за товари, придбані на іноземних маркетплейсах шляхом оплати їх вартості із свого підприємницького рахунку фізичної особи - підприємця, відкритого в національній валюті шляхом використання картки «Ключ до рахунку», порушенням чинного валютного чи будь-якого іншого законодавства України?
3. Чи будуть інвойси, що надаються іноземними продавцями та/або самими маркетплейсами та в яких зазначено ім'я та прізвище фізичної особи - підприємця, достатніми доказами та належними первинними (бухгалтерськими) документами, що підтверджують отримання придбаних товарів?
4. Чи вважається порушенням чинного законодавства, зокрема, неповерненням валютної виручки відсутність в документах (інвойсах) інформації, що покупцем (отримувачем) товарів є саме фізична особа - підприємець, а зазначено лише ім'я та прізвище цієї особи?
5. Чи поширюються граничні строки розрахунків, встановлені п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Національного банку України від 02.01.2019 N 5, на операції імпорту товарів, придбаних на іноземних маркетплейсах шляхом оплати їх вартості із підприємницького рахунку фізичної особи - підприємця відкритого в національній валюті за умови, що сума кожної такої оплати менша 400 тис. гривень?
6. Чи нараховується пеня за неповернення валютних коштів (відсутності документів, що підтверджують надходження товарів на отримання їх саме фізичною особою - підприємцем) по операціях з імпорту товарів, придбаних на іноземних маркетплейсах шляхом оплати їх вартості із підприємницького рахунку фізичної особи - підприємця, відкритого в національній валюті, за умови, що сума кожної такої оплати менша 400 тис. гривень?

На сьогодні відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року N 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон N 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовим актами Національного банку України, прийнятими відповідно до цього Закону.

Щодо питань 1 та 2

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями встановлено Положенням про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року N 2 (далі - Положення N 2).

Вимоги стосовно здійснення окремих операцій в іноземній валюті викладено в Положенні про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року N 5 (далі - Положення N 5).

Порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів затверджено постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року N 7 (далі - Положення N 7).

Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону N 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов'язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті.

Суб'єкти господарювання - резиденти (юридичні особи та фізичні особи - підприємці) мають право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту/імпорту товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищує незначний розмір (п. 32 1 Положення N 2).

Незначний розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операцій), який є меншим за розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року N 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон N 361) (пп. 2 п. 2 розділу I Положення N 2).

Оскільки відповідно до Закону України від 20 травня 1999 року N 679-XIV «Про Національний банк України», Національний банк встановлює правила проведення банківських операцій, визначає систему, порядок і форми платежів; здійснює відповідно до визначених спеціальним законодавством повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, то з питання використання картки «Ключ до рахунку», вважаємо за доцільне додатково звернутись до Національного банку України.

Щодо питань 3 та 4

Згідно зі ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон N 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, визначені частиною другою ст. 9 Закону N 996, зокрема, дату складання, особистий підпис або інші дані, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до п. 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Щодо питань 5 та 6

Відповідно до п. 21 розділу II Положення N 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Зазначені граничні строки розрахунків не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів, (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону N 361 (пп. 1 п. 22 Положення N 5).

Відповідно до частини п'ятої ст. 13 Закону N 2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

Враховуючи викладене, на імпортні операції з незначною сумою операції граничні строки, встановлені Національним банком України, не поширюються, тому й відповідальність у вигляді пені, відповідно до частини п'ятої ст. 13 Закону N 2473, не застосовуються.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.