Какие доходы может получать общественная организация, чтобы не потерять статус неприбыльности

Предоставление финпомощи неприбыльным организациям: юридическое оформление
Предоставление благотворительной помощи неприбыльным организациям: нюансы налогообложения

В Реестр неприбыльных учреждений и организаций контролирующий орган вносит общественные организации, получающие доходы от деятельности, предусмотренной уставом. Если такие доходы используются исключительно для финансирования расходов на свое содержание, реализацию цели (целей, задач) и направлений деятельности, определенных ее учредительными документами, и не осуществляется распределение дохода среди основателей (участников), членов такой организации, работников (кроме оплаты их работы, начисления единого социального взноса), членов органов управления и других связанных с ними лиц, то организация не теряет статус неприбыльности.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 26.09.2018 р. № 4165/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування доходів, отриманих у вигляді процентів від розміщення коштів на депозитному рахунку громадською організацією в статусі неприбуткової організації, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 134 Кодексу, не є платниками податку на прибуток.

Неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

• утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
• установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 134 Кодексу;
• установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
• внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр) (пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, можуть бути віднесені, зокрема, громадські об’єднання (пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Діяльність громадських об’єднань регулюється Законом України від 22.03.2012 р. № 4572-VI «Про громадські об’єднання» (далі - Закон № 4572).

Згідно із положеннями ст. 1 Закону  №4572 громадське об’єднання - це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Одним із принципів діяльності громадських об’єднань є відсутність майнового інтересу, яка передбачає, що члени (учасники) громадського об’єднання не мають права на частку майна громадського об’єднання та не відповідають за його зобов’язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об’єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об’єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи) (п. 6 ст. 3 Закону №4572).

Джерела надходження та порядок використання коштів громадської організації, мета (цілі) та напрями діяльності визначаються в статутних документах такої громадської організації (ст. 11 Закону №4572).

Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об’єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об’єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом (ст. 24 Закону №4572).

Отже, внесена до Реєстру неприбуткових установ і організацій громадська організація, яка отримує доходи від діяльності, передбаченої статутом, не втрачає статус неприбутковості за умови, що такі доходи використовуються такою громадською організацією виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, та не здійснюється розподіл доходу серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.