Доход в виде среднего заработка за время вынужденного прогула

Доход в виде среднего заработка за время вынужденного прогула, выплаченный налогоплательщику - физическому лицу налоговым агентом, включается в его общий месячный (годовой) налогооблагаемый доход в виде заработной платы и облагается налогом на общих основаниях. При этом юридическое лицо как налоговый агент должен выполнить все функции, установленные НКУ.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 08.12.2020 р. № 5034/ІПК/99-00-04-05-03-05

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс) розглянула звернення щодо сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору  із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який був безспірно стягнутий Державною казначейською службою за виконавчим листом (середній заробіток нарахований за час вимушеного прогулу) та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що рішенням суду було поновлено на роботі …. та управлінням Державної казначейської служби України в …. області здійснено безспірне списання коштів з рахунку …… як середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Платник податків у своєму зверненні просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо порядку сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який стягнутий казначейською службою і перерахований працівнику за рішенням суду.

Статтею 129 1Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Водночас ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема, дохід у вигляді заробітної плати, нарахованої (виплаченої) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту)  (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті).

Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161  підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Так, згідно із п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, визначення якого наведене у п.п. 14.1.180  п. 14.1. ст. 14 Кодексу,  який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, і ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.

Податковим агентом визнається особа, на яку Кодексом покладається обов’язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків (п. 18.1 ст. 18 Кодексу).

При цьому податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов’язки, встановлені Кодексом для платників податків  (п. 18.2 ст. 18 Кодексу).

Отже, дохід у вигляді середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виплачений платнику податку – фізичній особі податковим агентом включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як заробітна плата та оподатковується на загальних підставах.

При цьому юридична особа, як податковий агент має виконати усі функції, встановлені Кодексом.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.