Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю

Відсутність чіткого регулювання дасть можливість зловживати правами.

Проект закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», підготовлений Мінекономрозвитку, не можна назвати досконалим. Він не відповідає потребам бізнес-спільноти, не зменшує ризиків виникнення законодавчих колізій.

Однією з новел проекту є введення поняття «корпоративний договір» (ст.7). Він має регулювати відносини між учасниками товариства, але його положення не можуть суперечити статуту. Для вітчизняного законодавства такий договір вже відомий під назвою «засновницький», але застосовується він зараз до повних, командитних та акціонерних товариств. З огляду на те що засновники ТОВ не зобов’язані укладати такий договір, а проект передбачає можливість унесення норм та правил до статуту товариства, виникає питання: чи є така новація актуальною для ТОВ?

Наступною новелою є створення наглядової ради (ст.40). Так, відповідно до закону «наглядова рада є органом, що здійснює захист прав учасників товариства і в межах компетенції, визначеної статутом товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства». За умови необмеженого розширення складу засновників ТОВ можливість делегування наглядовій раді деяких повноважень загальних зборів учасників, наприклад щодо призначення директора, членів ревізійної комісії або схвалення рішення про вчинення значного правочину чи правочину із заінтересованістю, є зручним механізмом в управлінні товариством.

Водночас однією з основних цілей проекту називається захист міноритарних учасників. Уведення окремого законодавчого регулювання при укладенні значних правочинів та правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість (стст.46 та 47), спрямоване саме на досягнення такої мети.

Рішення про надання згоди на вчинення обох видів правочинів приймають загальні збори учасників, а якщо в товаристві створена наглядова рада, то прийняття таких рішень може бути віднесене до її компетенції. Але такий механізм може дозволити міноритарним учасникам реально впливати на окреслення напрямів діяльності тільки за умови чіткого визначення в законі або статуті необхідності позитивного голосування всіма учасниками товариства.

Дивним є відсутність вимог щодо кворуму товариства для визнання загальних зборів правомочними, а також щодо необхідної кількості голосів для вирішення особливо важливих питань. Адже саме потреба в певній кількості голосів для вирішення того чи іншого питання є дамокловим мечем, який висить над головами засновників, юристів, а потім і державних реєстраторів. Що це: законодавча прогалина чи реальний намір відійти від чіткої регуляції повноважень загальних зборів товариства?

Хоча проект та його «Перехідні положення» нібито спрямовані на попередження та унеможливлення рейдерських захоплень, відсутність чіткого регулювання щодо необхідної кількості голосів учасників для вирішення головних питань діяльності товариства (наприклад призначення чи звільнення директора) відкриє шляхи для зловживання своїми правами з боку тих, хто в цьому буде зацікавлений.

Джерело: http://zib.com.ua/