Короткий огляд новоприйнятих Законів для бізнесу

На пленарному засіданні Верховної Ради України 23 березня 2017 року прийняті за основу та у цілому, як закони України, наступні законопроекти, головним з попереднього розгляду та опрацювання яких було визначено Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики:

1. Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника (реєстр. №6099 від 20.02.2017 року).

Зазначений Закон спрямований на вирішення проблем у системі електронного адміністрування податку на додану вартість сільськогосподарських товаровиробників, що виникли внаслідок блокування фіскальними органами у січні 2017 року їх спеціальних рахунків.

Зокрема, законом встановлено, що у період до 31.12.2017 року сільськогосподарським товаровиробникам, які до 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість збільшується значення суми податку на додану вартість, на яку платник може зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних та у межах суми такого збільшення платник податку має право повернути такі кошти на свій поточний рахунок.

Закон був прийнятий з урахуванням поправки Голови Комітету Южаніної Н.П., що повернення коштів з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на поточний рахунок відбуватиметься тільки тим платникам, які перераховували такі кошти у січні 2017 року на рахунки у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

2. Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року № 1797- VIІI», (ресєстр.№6210 від 17.03.2017 року).

Зазначений Закон прийнятий з метою уникнення дисбалансу місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей, а також усунення неузгодженостей та технічних помилок, які виникли після прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII».

Законом шляхом викладення пункту 38  підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено наступне:

1) уточнено, що дія положень пункту 38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України поширюватиметься тільки на платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, яка визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», або в населених пунктах на лінії зіткнення;

2) визначено термін «територія проведення антитерористичної операції»;

3) скасовано звільнення від відповідальності передбаченої Податковим кодексом України, якщо фактичним місцезнаходженням структурного підрозділу юридичної особи є територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, а місцезнаходженням відповідної юридичної особи є інша територія України в межах діяльності, яка провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи та за весь період проведення антитерористичної операції;

4) встановлено, що на платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення не поширюються вимоги щодо заборони замовлення марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, які виробляються на цій території, ввезення на іншу територію України тютюнових виробів або алкогольних напоїв, застосування норм пунктів 213.2 та 213.3 статті 213 та статей 225, 229 Податкового кодексу України;

5) заборонено повернення нарахованих та сплачених за період проведення антитерористичної операції сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 ПК України за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, а також суми плати за землю відповідно до статей 269 - 289 Податкового кодексу України за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції;

6) конкретизовано, що під час нарахування (виплати) фізичним особам - підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є лише тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов'язані утримати податок на доходи у джерела виплати;

7) уточнені спеціальні правила підтвердження даних визначених у податковій звітності платниками податків/податковими агентами які провадили господарську діяльність на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, і не можуть пред'явити первинні документи.

Крім того, шляхом уточнення редакції абзацу третьому пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення»  Закону України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні усунена наявна суперечність щодо набрання чинності абзацу третього пункту 76 розділу I вказаного Закону, яким пункт 167.5  статті 167 Податкового кодексу України, який визначає ставки податку на доходи фізичних осіб на пасивні доходи,  доповнено підпунктом 167.5.4 такого змісту:

      «167.5.4. у половинному розмірі ставки, встановленої у пункті 167.1 цієї статті - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток».

Ця норма застосовується з 1 січня 2017 року.

Джерело: http://kompmp.rada.gov.ua/kompmp/cont...