Коли договір лізингу визнається нікчемним: позиція ВССУ

(викладено мовою оригіналу)

ВССУ: за своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу або договору поставки. Якщо стороною у цьому договорі виступає фізична особа, то згідно з частиною другою статті 799 ЦК України договір підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Згідно зі статтею 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

02.03.2017 оприлюднено Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.02.2017 по справі № 556/1456/16-ц за позовом ОСОБА до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про стягнення коштів.

ОСОБА звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 11 січня 2016 року між ним та відповідачем укладений договір фінансового лізингу, предметом якого є трактор «Донгфенг» 240. 21 січня 2016 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору лізингу, відповідно до якої було змінено предмет лізингу на міні трактор. На виконання умов договору ОСОБА сплатив відповідачу 119 000 грн та здійснив інші платежі, передбачені договором. Проте, позивач вважав, що вказаний договір є нікчемним, оскільки він нотаріально не посвідчений. Враховуючи викладене, ОСОБА просив застосувати наслідки нікчемності правочину та стягнути з відповідача на його користь сплачені ним 124 491 грн 40 коп.

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 26 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 21 грудня 2016 року, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» на користь ОСОБА сплачені за договором фінансового лізингу кошти у розмірі 124 491 грн 40 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заявник просить поновити строк на касаційне оскарження.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 325 ЦПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. У разі пропущення зазначеного строку з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.

Оскільки доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження заслуговують на увагу, то цей строк підлягає поновленню.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відносини, що виникають із договору фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж та положеннями Закону України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до частин першої та другої статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

За своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу або договору поставки.

За договором найму (оренди) здійснюється передача майна наймачеві у користування.

Частинами першою та третьою статті 760 ЦК України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Найм (оренда) транспортних засобів врегульовано параграфом 5 глави 58 ЦК України.

За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Якщо стороною у цьому договорі виступає фізична особа, то згідно з частиною другою статті 799 ЦК України договір підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Згідно зі статтею 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Нікчемний договір не породжує тих прав і обов'язків, настання яких бажали сторони, і визнання такого договору недійсним судом не вимагається.

Правові наслідки недійсності договору передбачені статтею 216 ЦК України.

Положення статті 216 ЦК України застосовуються також при вирішенні вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-648цс16.

Враховуючи викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують, а зводяться лише до переоцінки доказів.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Джерело: https://www.facebook.com/