Земельна ділянка для сільськогосподарських потреб: сплата ПДФО, ознака доходу

Податковий агент (юридична особа, її відокремлений підрозділ), що нараховує (виплачує) доходи фізичній особі за договором про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) сплачує (перераховує) податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису) та відображає такі доходи у податковому розрахунку за формою 1ДФ під ознакою доходу «106».

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) визначено главою 16 прим. 1 ЗКУ та главою 33 ЦКУ.

Відповідно до ст. 102 прим. 1 ЗКУ право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до ЦКУ.

Статтею 409 ЦКУ визначені права та обов’язки власника земельної ділянки, наданої у користування для сільськогосподарських потреб. Зокрема, власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею.

Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником ПДФО є, зокрема, фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.п. 168.1.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Підпунктом 168.4.9 п. 168.4 ст. 168 ПКУ визначено, що суми ПДФО, нараховані податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).

При цьому відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід (п.п. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Разом з тим особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф. 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4, дохід, отриманий платником податку від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення у користування (емфітевзис), відображається податковим агентом у податковому розрахунку за формую 1ДФ під ознакою доходу «106».

http://vl.sfs.gov.ua/