Чи є підставою для скасування реєстрації платника єдиного податку, відсутність зареєстрованого РРО з 01.01.2022?

22.02.2022 40 0 1

Скасування реєстрації платником єдиного податку у разі відсутності зареєстрованого РРО/ПРРО, не передбачено пунктом 299.10 статті 299 Кодексу.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 10.02.2022 № 324/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення фізичної особи - підприємця (далі - Підприємець) про надання індивідуальної податкової консультації, що надійшло з Головного управління ДПС у області, та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку 3 групи) та здійснює діяльність у сфері торгівлі.

Відповідно до звернення, Підприємець просить надати роз’яснення на наступні питання (в контексті звернення):

Чи зобов’язаний Підприємець реєструвати реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО), враховуючи характер своєї діяльності?

Чи вважається порушенням відсутність зареєстрованого РРО з 01.01.22 р.?

Чи передбаченні штрафні санкції за відсутність зареєстрованого РРО з 01.01.22 р.?

Чи є підставою для скасування реєстрації платника єдиного податку, відсутність зареєстрованого РРО з 01.01.22 р.?

Щодо питання 1, 2.

Правові засади застосування РРО та/або програмних РРО (далі - РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон N 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до преамбули Закону N 265, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі - Кодекс), не допускається.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону N 265, розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій та/або наявності того чи іншого зареєстрованого КВЕД, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону N 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та реквізитів платіжних карток установ банків, що проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу їх здійснення.

Враховуючи зазначене та як відповідь на 1, 2 питання повідомляємо.

Якщо продавець надає покупцю для оплати за товар реквізити поточного рахунку у форматі IBAN, то у такому випадку РРО/ПРРО не застосовується, оскільки така операція не є розрахунковою у розумінні Закону N 265, у тому числі здійснена споживачем за допомогою платіжного сервісу.

Разом з тим, якщо Підприємець для оплати за товар (послугу) надав реквізити свого електронного платіжного засобу (платіжної карти) або споживачу надано можливість здійснити оплату за товар з використанням реквізитів платіжної карти Підприємця, така операціє є розрахунковою та вимагає застосування РРО/ПРРО на загальних підставах.

Тобто, реєстрація та застосування Підприємцем РРО/ПРРО у встановленому Законом N 265 порядку є обов’язковим, лише у разі здійснення розрахункових операцій у розумінні цього Закону.

Щодо питання 3.

У разі встановлення в ході перевірки факту не проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи, якщо їх застосування передбачене Законом, відповідальність за вказане порушення передбачена пунктом 1 статті 17 Закону N 265.

Щодо питання 4.

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, передбачених пунктом 299.10 статті 299 Кодексу.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.

РРО/ПРРО єдиний податок