• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Збір коштів від споживачів природного газу

30.06.2020 10 0 0

Газопостачальні підприємства, які отримують від споживачів природного газу кошти в рахунок оплати за поставлений їм природний газ, що надалі розподіляються згідно з алгоритмом розподілу коштів та частково перераховуються газорозподільним підприємствам та/або газотранспортуючим підприємствам у рахунок оплати вартості послуг із розподілу природного газу та/або транспортування природного газу, відносяться до категорії платників ПДВ, що здійснюють збір коштів від споживачів природного газу (у тому числі фізичних осіб та релігійних організацій) з метою подальшого перерахування коштів надавачам таких послуг у рахунок оплати їх вартості. При цьому газорозподільні підприємства та/або газотранспортуючі підприємства при здійсненні операцій з постачання газопостачальним підприємствам послуг із розподілу природного газу та/або транспортування природного газу для цілей визначення дати виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до п. 187.10 ст. 187 ПКУ.


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 05.06.2020 р. № 2338/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо можливості віднесення газопостачальних підприємств до категорії платників ПДВ, що здійснюють збір коштів від споживачів природного газу з метою подальшого перерахування коштів надавачам послуг з розподілу природного газу та/або транспортування природного газу, призначеного для задоволення потреб споживачів природного газу, у рахунок компенсації (оплати) їх вартості, а також визначення дати виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ за операціями газорозподільних підприємств (платників ПДВ) з постачання таких послуг газопостачальним підприємствам, та з урахуванням позиції Міністерства фінансів України, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненнях, Товариством укладено Договір на розподіл природного газу (далі - Договір), предметом якого є надання Товариством Замовнику послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами до меж споживачів Замовника відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін.    

Природний газ Замовника, транспортування якого за Договором здійснює Товариство, призначений для задоволення потреб населення та релігійних організацій (крім обсягів, що вйкористовуються для виробничо - комерційної діяльності), газоспоживне обладнання яких підключено до газорозподільних мереж.

Відповідно до умов Дрговору Замовник зобов’язується сплатити Товариству вартість послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами у розмірі, строки та порядку, що передбачені умовами Договору.
Замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу газорозподільними мережами шляхом перерахування коштів на рахунок Товариства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується в установленому законодавством порядку.    

Правові засади функціонування ринку природного газу України визначено Законом України від 09 квітня 2015 року № 329-VІІІ «Про ринок природного газу» (далі - Закон № 329).

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб’єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначено Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.11.2015-за № 1379/27824 (далі - КГРС).

Договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог КГРС, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об’єкта споживача до газорозподільної системи (пункт 4 глави 1 розділу І КГРС).

При цьому згідно з пунктами 1 і 5 глави 3 розділу VI КГРС договір розподілу природного газу має бути укладений оператором газорозподільної системи з усіма споживачами, утому числі побутовими споживачами, об’єкти яких в установленому порядку підключені до/через газорозподільної системи, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні оператора газорозподільної системи.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов’язані укласти договір розподілу природного газу з оператором газорозподільної системи, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об’єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Правила постачання природного газу затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827 (далі - Правила № 2496).

Згідно з пунктом 1 розділу II та пунктом 1 розділу III Правил № 2496 підставою для постачання природного газу споживачу є:

  • наявність у споживача, об’єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та оператором газорозподільної системи, та присвоєння споживачу операторов газорозподільної системи персонального ЕІС-коду як суб’єкту ринку природного газу;
  • наявність у споживача, об’єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та оператором газотранспортної системи, та присвоєння споживачу оператором газотранспортної системи персонального ЕІС-коду як суб’єкту ринку природного газу.

Отже, з огляду на положення КГРС та Правил № 2496 споживачі, у тому числі побутові споживачі, зобов’язані укласти договори розподілу природного газу з оператором газорозподільної системи та договори транспортування природного газу з оператором газотранспортної системи.

Обсяг та умови виконання спеціальних обов’язків, що покладаються на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонуванні ринку природного газу (далі - спеціальні обов’язки), зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його
постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням ’принципів пропорційності, прозорості та недискримінації визначено Положенням про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року № 867 (далі - Положення № 867).

Постачальник природного газу, який має ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу, уклав договір постачання природного газу з побутовим споживачем, релігійною організацією (крім обсягів, що використовуються, для провадження її виробничо-комерційної діяльності) або державним підприємством України «Міжнародний дитячий центр «Артек» та є постачальником такого споживача у місяці (місяцях) постачання з 1 листопада 2018 року по 1 липня 2020 року, має право подати до НАК «Нафтогаз України» заявку на купівлю природного газу в обсязі, необхідному йому для здійснення постачання такому споживачеві. У разі відсутності вузла обліку природного газу в такого споживача вважається, що необхідним є обсяг природного газу, визначений відповідно до норм споживання, встановлених законодавством (пункт 7 Положення № 867).

Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ (далі - Порядок № 1), та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ (далі - Порядок № 2) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від ЗО вересня 2015 року № 792.

Постачальники природного, газу, на яких покладено спеціальні обов’язки з постачання природного газу;(далі - газопостачальні підприємства), та їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов’язків (далі оптові продавці), відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки зі спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, у порядку, визначеному Національним банком України (пункт 1 Порядку № 1).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 2 споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання, відкриті в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами.

Установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка здійснюють перерахування у повному обсязі коштів за спожитий природний газ з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання, відкритих структурними підрозділами газопостачальних підприємств, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, відкритий газопостачальними підприємствами, двічі на день (пункт 4 Порядку № 2).

Пунктом 5 Порядку № 2 визначено, що кошти перераховуються з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання згідно з алгоритмом розподілу коштів, затвердженим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), виключно на:

1) поточні рахунки зі спеціальним режимом використання оптових продавців;

2) поточний рахунок оператора газотранспортної системи;

3) поточний рахунок оператора газорозподільної системи;

4) поточні рахунки газопостачальних підприємств.

Газопостачальні підприємства розраховують нормативи перерахування коштів відповідно до затвердженого НКРЕКП алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання (далі - алгоритм розподілу коштів), та подають їх щомісяця до 5 числа НКРЕКП для затвердження. Нормативи перерахування коштів доводяться НКРЕКП до відома уповноваженого банку не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку місяця, в якому застосовуватимуться такі нормативи (пункт 7 Порядку № 2).

Отже, з огляду на положення Порядків №№ 1 і 2 газопостачальні підприємства відкривають в установах уповноваженого банку відповідні поточні рахунки для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів.
Надалі такі кошти розподіляються згідно з алгоритмом розподілу коштів та перераховуються з таких поточних рахунків на поточні рахунки, зокрема газорозподільних підприємств та/або газотранспортуючих підприємств у рахунок оплати вартості послуг з розподілу природного газу та/або транспортування природного газу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ регулюються статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 187.10 статті 187 розділу V ПКУ платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам додатку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у звернення^, а також з урахуванням позиції Міністерства фінансів України, що за умови дотримання вимог, встановлених ПКУ, КГРС, Законом № 329, Правилами № 2496, Положенням № 867, Порядками №№ 1 і 2, газопостачальні підприємства, які отримують від споживачів природного газу кошти в рахунок оплати, за поставлений їм природний газ, що у подальшому розподіляються згідно з алгоритмом розподілу коштів та частково перераховуються газорозподільним підприємствам та/або газотранспортуючим підприємствам у рахунок оплати вартості послуг із розподілу природного газу та/або транспортування природного газу, відносяться до категорії платників ПДВ, що здійснюють збір коштів від споживачів природного газу (у тому числі фізичних осіб та релігійних організацій) з метою подальшого перерахування коштів надавачам таких послуг у рахунок оплати їх вартості.

При цьому газорозподільні підприємства та/або газотранспортуючі підприємства при здійсненні операцій з постачання газопостачальним підприємствам послуг із розподілу природного газу та/або транспортування природного газу для цілей визначення дати виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 розділу V ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали