З 01.01.2017 року первинні документи не підтверджують факти здійснення госпоперацій

З часів прийняття в 1999 році Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» – в нього досить часто вносили поправки. Однак, на відміну від інших редакцій, остання редакція Закону, прийнята Верховною Радою України 03.11.2016р., містить цікаві та неоднозначні зміни у трактуванні терміну «первинний документ».

Як відомо, кожна будівля складається з цеглини – базового елементу всієї споруди. Якщо зробити таке порівняння, то саме такою «цеглиною» і є первинний документ для всієї бухгалтерської та фінансової звітності будь-якого підприємства. Саме на підставі первинного документу підприємство в разі спірних питань із контролюючими органами аргументує свою позицію. Саме на підставі сукупності всіх первинних документів ґрунтується весь аналітичний та синтетичний облік. І, нарешті, головним документом, тією самою «цеглиною» в обґрунтовній частині Висновку судового експерта-економіста слугує первинний документ під час проведення економічних експертиз.

Які ж зміни відбулися в останній редакції Закону в формулюванні визначення «первинний документ»? Так, у попередніх редакціях Закону п.1 ст. 9 був викладений в наступному формулюванні:

    «підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи».

Остання редакція Закону містить такий текст:

   «підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи».

Отже, первинний документ позбавляється статусу документу, який підтверджує факти здійснення господарських операцій. Раніше за попередніх редакцій Закону це застереження значною мірою слугувало аргументом під час обґрунтування своїх дій бухгалтерами та судовими експертами-економістами. Наразі це застереження усунуто, що формально позбавляє первинний документ статусу підтверджуючого документу.

З іншого боку, багаторічна судова практика показує, що наявність навіть ідеально оформлених первинних документів (які ще за часів попередніх редакцій Закону мали статус підтверджуючого документу) і раніше не розглядалася як безумовне підтвердження реальності здійснення операцій. Судді, судові експерти-економісти під час розгляду таких справ завжди вимагали додаткових доказів здійснення господарських операцій. Адже за відсутності фактичного здійснення господарських операцій будь-який первинний документ втрачає свій статус та стає частиною в ланцюжку так званих безтоварних операцій.

Тому важливо розуміти, що зміни у визначенні терміну «первинний документ» з одного боку, носять радикальний характер та дещо змінюють проблематику питань під час проведення судових економічних експертиз стосовно підтвердження реальності тієї чи іншої господарської операції. Разом з тим, якщо суди й надалі йтимуть шляхом превалювання суті над формою, то позбавлення первинного документу статусу «підтверджуючого» ніяким чином не вплине на подальшу судову та судово-експертну практику під час розгляду податкових спорів.

Джерело: http://kise.ua/golovna/idnews.html?id...