РРО зламався: як вчинити з виручкою?

У ресторані одночасно використовуються два РРО. У середині робочого днів 2 лютого сталася поломка одного з РРО, і він був відвезений в центр сервісного обслуговування. Виконати операцію «службова видача» на суму отриманої за цей день виручки, а також роздрукувати Z-звіт, природно, не вдалося. Чи можна виручку РРО, який вийшов з ладу, внести операцією «службове внесення» у другій (робочий) РРО, а коли відремонтований РРО буде повернутий, внести в нього отриману в день поломки виручку, також провівши операцію «службове внесення»? Розрахункові квитанції замість вийшовшого з ладу РРО в ресторані не використовувалися, а повернення РРО з ремонту і відновлення його роботи відбулися 4 лютого.

Запропонований спосіб поводження з виручкою в даній ситуації категорично не підходить. Потрібно було зробити в такий спосіб.

По-перше, 2 лютого слід було вилучити всі грошові кошти - виручку і розмінну монету - з місця проведення розрахунків (РРО, що вийшов з ладу), оформивши розрахункову квитанцію (РК): для цього в її корінці робиться відмітка «службова видача» (пп.7 п.2 р. III Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міндоходов України від 28.08.2013 р № 417; далі - Порядок ведення КОРО і РК).

По-друге, 2 лютого потрібно було оформити РК на суму отриманої до поломки РРО виручки. Це єдиний спосіб здійснити в цій ситуації оприбуткування виручки. При цьому слід заповнити графи 5-7 розділу 2 книги обліку розрахункових операцій (КОРО) згідно з абзацом третім п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, а також з приміткою 2 додатка 1 до Порядку ведення КОРО і РК.

Як вчинити з вилученою виручкою, залежить від того, як в ресторані організована касова робота. Виручку можна здати в банк або головну касу (якщо ресторан є відокремленим підрозділом підприємства), а вже з каси відвезти в банк. Внесення виручки зі зламаного РРО в робочий РРО (як пропонує автор питання) нічого не дасть: він «сприйме» її не як виручку цього дня, а як готівку, не пов'язану з проведенням розрахункових операцій. Адже виручку зі зламаного РРО при заповненні КОРО робочого РРО доведеться записати в графу 3 розділу 2. У цій графі відображається рух всіх грошових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, а не оприбуткування виручки, для чого призначені графи 5-7 розділу 2 КОРО, як було сказано вище.

Другого лютого також необхідно було заповнити графи 1-7 розділу 3 КОРО. У графи 1 і 2 внести номери фіскальних чеків за контрольною стрічкою: першого на початок робочого дня, коли сталася поломка РРО, і останнього перед виходом РРО з ладу. А в графах 3-7 вказати номер розрахункової книжки, в якій знаходяться використані РК, і дані цих квитанцій (номера, приблизний час і дата заповнення). Навіть якщо ресторан не застосовував РК для оформлення розрахунків із споживачами, РК, використані для виконання операції «службова видача» (вилучення загальної суми готівки з місця проведення розрахунків) і оформлення суми виручки, отриманої до поломки РРО, необхідно врахувати в загальному порядку (пп. 9 п.4 р. II Порядку ведення КОРО і РК).

По-третє, 4 лютого насамперед слід перевірити, чи не обнулилася оперативна пам'ять РРО, тобто чи не зникли з неї дані про розрахункові операції, проведених в день, коли сталася поломка. Перевірку можна здійснити, роздрукувавши Х-звіт. Якщо оперативна пам'ять обнулилася, то згідно п.9 р. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міндоходов України від 28.08.2013 р. № 417, потрібно за допомогою контрольної стрічки відновити в РРО всі розрахункові операції, проведені з початку робочого дня і до моменту поломки, які «випали» з пам'яті РРО, а потім виконати Z-звіт. Якщо обнулення пам'яті не відбулося, то після перевірки цього факту потрібно відразу виконати Z-звіт. Номер першого Z-звіту, виконаного після відновлення роботи відремонтованого РРО, вказується в графі 8 розділу 3 КОРО.

На закінчення підкреслимо: навіть якщо суб'єкт підприємництва не планує здійснювати розрахунки зі споживачами із застосуванням РК під час ремонту РРО, розрахункова книжка все одно повинна бути зареєстрована. Якщо робота РРО не буде відновлена ​​протягом робочого дня і Z-звіт виконати не вдасться, то РК на загальну суму отриманої виручки буде єдиною підставою для її оприбуткування. І тільки з її допомогою можна буде уникнути штрафу за неоприбуткування готівки в п'ятикратному розмірі за Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р № 436/95.

Тетяна СУШАЛЬСКА,
редактор

Опубликовано в БУХГАЛТЕРІЯ № 9 (1204) від 29 ЛЮТОГО 2016 року

Джерело:http://www.buhgalteria.com.ua/Answer....