Про оподаткування ПДВ операцій з розробки програмної продукції

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 07.09.2015 р. № 19054/6/99-99-19-03-02-15

Про оподаткування ПДВ операцій з розробки програмної продукції

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з надання/виконання послуг/робіт із розробки програмної продукції чи її компонентів, на які право власності отримує виконавець/субвиконавець після завершення надання/виконання таких послуг/робіт, та повідомляє.

Пунктом 26¹ підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що для операцій з постачання програмної продукції, тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.

Для цілей цього пункту ПКУ до програмної продукції належать:

• результат комп’ютерного програмування у вигляді оперційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;
• криптографічні засоби захисту інформації.

Підпунктом 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПКУ передбачено, що не є об’єктом оподаткування операції, зокрема з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

При цьому підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

• як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
• за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання;
• за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
• за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України.

Як вбачається із звернення, між платником податку (далі – замовник) та його контрагентом (далі – виконавець) укладено Рамкову угоду про надання послуг та виконання робіт (далі – Рамкова угода).

Згідно з розділом 2 Рамкової угоди виконавець зобов’язується на умовах, визначених у цій угоді і додаткових до неї угодах, надавати замовнику послуги з технічної підтримки програмної продукції (комп’ютерних програм).

Відповідно до пункту 5.2 розділу 5 Доповнень до Рамкової угоди у випадку створення об’єктів інтелектуальної власності в процесі виконання робіт, всі права на зазначені об’єкти належать виконавцю або третій особі, з якою у виконавця існують договірні відносини, що регулюють це питання.

При цьому замовник отримує з моменту підписання відповідного акта приймання виконаних робіт невиняткове, непередаване право користування (як кінцевий користувач) на території України такими об’єктами інтелектуальної власності у своїй господарській діяльності будь-яким способом, не забороненим договором та/або законодавством, на весь термін дії виключного права на такі об’єкти інтелектуальної власності.

Таким чином, якщо згідно з умовами ліцензійного договору передбачено надання замовнику (ліцензіату) права від виконавця (ліцензіара) на використання програмного забезпечення (у тому числі компонентів до нього) без можливості продажу такого програмного забезпечення або здійснення відчуження в інший спосіб та/або умови використання не обмежені функціональним призначенням програмного забезпечення (у тому числі компонентів до нього) і його відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»), то отримання виконавцем (ліцензіаром) платежу від замовника (ліцензіата) як винагороди за надання вказаного права для цілей оподаткування податком на додану вартість визначається як роялті та відповідно така операція не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Якщо згідно з умовами ліцензійного договору передбачено надання замовнику (ліцензіату) права від виконавця (ліцензіара) на використання програмного забезпечення (у тому числі компонентів до нього) з можливістю продажу такого об’єкта або здійснення відчуження в інший спосіб та/або умови використання обмежені функціональним призначенням такого програмного забезпечення (у тому числі компонентів до нього) і його відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»), то отримання виконавцем (ліцензіаром) платежу від замовника (ліцензіата) як винагороди за надання вказаного права не буде вважатися роялті та відповідно на таку операцію поширюватиметься режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість відповідно до пункту 26¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Також підлягають звільненню від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг/виконання робіт, внаслідок надання/виконання яких відбуваються будь-які зміни в програмній продукції (у т.ч. оновлення, удосконалення, модернізація).

Водночас не підлягають звільненню від оподаткування податком на додану вартість та оподатковуються у загальному порядку операції з постачання послуг/виконання робіт (незалежно від того, чи такі послуги/роботи надаються/виконуються виробником програмної продукції чи іншою особою), якщо внаслідок надання/виконання таких послуг/робіт не відбувається жодних змін в програмній продукції (наприклад, навчання персоналу роботі з програмою, встановлення програми, налаштування оргтехніки тощо).

Джерело: http://law.dt-kt.com/?p=4851