При погашенні заборгованості юрособи-боржника фізособою-поручителем дохід не виникає

Виходячи з норм ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінустанова (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою (ст. 546 ЦКУ).

Кредитор (заставодержатель) у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, має право одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст.. 583 ЦКУ заставодавцем може бути як сама боржник, так і третя осаба (смайновий поручитель)

Предметом застави може бути будь-яке майно( зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (п. 1 ст. 576 ЦКУ).

За ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов'язанні може бути замінений, зокрема, іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також ст. 517 ЦКУ передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, оскільки обов'язок боржника – юридичної особи перед банком було виконано заставодавцем – фізичною особою (майновим поручителем), тобто відповідно до ст. 512 ЦКУ фактично відбулася заміна кредитора за кредитним договором, то об’єкта оподаткування у такої фізичної особи не виникає.

У подальшому виникають договірні відносини між кредитором – фізичною особою (майновим поручителем) та юридичною особою (боржником).