О налогообложении излишне израсходованных и невозвращенных денежных средств, выданных на командировку или под отчет

ГФС в письме от 18.11.2015 г. № 25603/10/28-10-06-11 разъясняет порядок налогообложения денежных средств, выданных на командировку или под отчет в случае невозвращения излишне израсходованных сумм.

Как предусмотрено п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 НКУ, в налогооблагаемый доход налогоплательщика включается сумма излишне израсходованных денежных средств, полученных на командировку или под отчет и не возвращенных в установленные законодательством сроки, размер которой исчисляется в соответствии с п. 170.9 ст. 170 НКУ.

В то же время объект налогообложения не возникает, если после возвращения из командировки (выполнения поручения гражданско-правового характера) налогоплательщик представляет отчет об использовании денежных средств, выданных на командировку или под отчет, форма и порядок заполнения которого утверждены приказом Минфина от 28.09.2015 г. № 841, и возвращает излишне израсходованные средства до или во время представления такого отчета.

Подпунктами 170.9.2 и 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 НКУ установлены следующие предельные сроки представления отчета (возврата излишне израсходованных денежных средств):

• до окончания 5-го банковского дня, следующего за днем, когда налогоплательщик завершил командировку (выполнил поручение гражданско-правового характера), - если расходы, связанные с такой командировкой (поручением), оплачивались наличными денежными средствами;
• до окончания 3-го банковского дня (а в отдельных случаях 10-го или 20-го банковского дня), следующего за днем, когда налогоплательщик завершил командировку (выполнил поручение), - если такие расходы оплачивались с использованием корпоративных платежных карточек, дорожных, банковских или именных чеков, других платежных документов.

Если в указанные сроки налогоплательщик не возвращает излишне израсходованные денежные средства, то их сумма включается в налогооблагаемый доход в порядке, определенном п. 164.5 ст. 164 НКУ (с учетом повышающего коэффициента).

В связи с этим ГФС обращает внимание налоговых агентов на то, что при налогообложении рассматриваемого дохода сумма налога удерживается за счет любого другого налогооблагаемого дохода (после его налогообложения) налогоплательщика за соответствующий месяц, а в случае недостаточности суммы такого дохода - за счет налогооблагаемых доходовследующих отчетных месяцев до полной уплаты суммы такого налога.

В случае если налогоплательщик прекращает трудовые или гражданско-правовые отношения с лицом, которое выдало денежные средства на командировку или под отчет, сумма налога удерживается за счет последней выплаты налогооблагаемого дохода во время проведения окончательного расчета. В случае недостаточности суммы такого дохода непогашенная часть налога включается в налоговое обязательство налогоплательщика по результатам отчетного (налогового) года.

Текст документа

Лист Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників від 18.11.2015 р. № 25603/10/28-10-06-11

Міжрегіональне головне управління ДФС – Центральний офіс з ОВП розглянуло лист підприємства та в межах своїх повноважень повідомляє.

На аналогічний запит підприємства від 22.06.2015 р. № 05-04-87 Міжрегіональним головним управлінням ДФС – Центральним офісом з обслуговування великих платників надано відповідь листом від 17.07.2015 р. № 18003/10/28-10-06-11.

Разом з тим, відповідно до пп. 164.2.11 п. 162.2 ст. 162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Згідно з пп. 2.11 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку від 15 грудня 2004 року № 637, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань, то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Підпунктом 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 ПКУ звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного Звіту.

У разі якщо під час службових відряджень відряджена особа – платник податку отримав готівку з застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження (пп. "а" пп. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ).

Крім того, у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа – платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами) (пп. "б" пп. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ).

Податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 ПКУ терміну, є особа, що видала таку суму під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, – у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій (пп. "б" пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ).

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що видала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а у разі недостатності суми доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

У разі коли платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що видала такі кошти, сума податку утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а у разі недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного (податкового) року.

Разом з тим, звертаємо увагу, Міністерством фінансів України наказом від 28.09.2015 р. № 841 затверджено нову форму авансового звіту.

Наказ набрав чинності з дня офіційного опублікування – 06.11.2015 р.

Источник: http://avers3.com/7833