Нюанси ведення обліку доходів та витрат підприємцями на загальній системі

ДФС у листі від 24.07.2017 р. №1333/А/99-99-13-04-02-14/IПК нагадує, що згідно з п. 177.10 ПКУ фізособи-підприємці зобов'язані вести облік власних доходів і витрат у книзі обліку доходів і витрат та мати підтвердні документи щодо походження товару.

Форму книги обліку доходів і витрат та порядок її заповнення затверджено Наказом Мінфіну від 16.09.2013 р. N 481. Водночас цим наказом визнано таким, що втратив чинність, Наказ Мінфіну від 24.12.2010 р. N 1025, яким було затверджено форму книги обліку доходів і витрат та порядок її заповнення, що діяли до 18.10.2013 р.

Незмінною з 2013 року також залишилася редакція п. 177.2 ПКУ. Так, відповідно до п. 177.2 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізособи-підприємця.

У розумінні норм ПКУ виручкою від реалізації продукції або товарів (надання робіт, послуг) вважається сума, що фактично отримана фізособою-підприємцем на розрахунковий рахунок та/або до каси від здійснення операцій з продажу продукції або товарів.

Тобто застосовується касовий метод обчислення доходу, при якому враховуються всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок та/або до каси фізособи-підприємця, а також виручка, що надійшла у негрошовій формі.

Для розрахунку чистого оподатковуваного доходу включаються документально підтверджені витрати лише у разі отримання доходу, якого ці витрати стосуються. При цьому якщо фізособа — підприємець є платником ПДВ, то як до доходів, так і до витрат сума ПДВ не зараховується.

Норми ч. 5 ст. 8 Закону №2464 застосовуються до заробітної плати (доходів) працівника за умови дотримання вимог п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону №2464. Норми ч. 5 ст. 8 Закону №2464 не застосовуються при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи. Основне місце роботи — це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де перебуває (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.