ПДВ. Нарахування податкових зобов’язань
Звертаємо увагу платників податків, що відповідно п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 цього Кодексу та операцій, передбачених п. 197.11 ст. 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 цього Кодексу).
Господарською діяльністю згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Так в ході адміністрування податків та податкового аудиту встановлюються випадки коли придбані товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, в тому числі придбання товарів (робіт, послуг), які не пов’язані з фактичними видами діяльності підприємства та не спрямовані на отримання доходу. При цьому платниками податків не враховуються норми Податкового кодексу щодо нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість.
Тому, відповідно до п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Кодексу по списаним неліквідним матеріалам (незавершеного виробництва та матеріалів) на суми вартості при придбанні матеріалів, та придбанні товарів (послуг) для виробництва, у разі якщо під час такого придбання або виготовлення (матеріалів та товарів (послуг) незавершеного виробництва) суми податку були включені до складу податкового кредиту, необхідно нарахувати податкові зобов’язання.
При здійсненні операцій із списання нематеріального активу у зв’язку з неможливістю отримання надалі економічних вигід від його використання, також необхідно врахувати зазначені норми кодексу та нарахувати податкові зобов’язання з податку на додану вартість.
Пропонуємо платникам податків ретельно розглянути дане питання та при самостійному встановленні фактів не нарахування податкових зобов’язань з ПДВ скористатись нормою діючого законодавства щодо виправлення самостійно виявлених помилок шляхом надання уточнюючого розрахунку. Це дасть можливість зменшити витрати підприємства по сплаті штрафних санкцій, які за результатами податкового аудиту значно вище ніж при подачі уточнюючого розрахунку.
http://officevp.sfs.gov.ua
Коментарі до матеріалу