Дропшипінг для інтернет-магазину: чи потрібен РРО?

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари, оплату за які здійснюють з використанням мережі Інтернет, із 01.01.2021 р. зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції із вказанням найменування товарів (послуг), ціни та обліку їх кількості.

ГУ ДПС У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 30.04.2020 р. № 1762/ІПК/03-20-05-05-06

Головне управління ДПС у Волинській області розглянуло звернення громадянки «Я» щодо надання податкової консультації в частині застосування РРО при діяльності із дропшипінгу та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє наступне.

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України (далі - Кодекс), Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265), Законом України від 03 вересня 2015 року №675-VІІІ «Про електронну комерцію» (далі - Закон №675) та Законом України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023).

Дропшипінг - це схема торгівлі, за якої роздрібна торгівля провадиться зі складу постачальника.

Тобто роздрібний продавець - інтернет-магазин, отримавши замовлення на поставку товару, спрямовує його постачальнику (виробнику, дистриб’ютору, оптовику тощо), який здійснює поставку товару кінцевому споживачу від імені роздрібного торговця.

Законодавчим документом, який регламентує діяльність інтернет-магазинів, є Закон №675, який регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.

Згідно зі статтею 3 Закону №675:

• Інтернет-магазин - засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину; (п.8 ч.І ст.З Закону № 675).
• Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем (п.7 ч.І ст.З Закону № 675).

Електронні правочини здійснюються у сфері електронної торгівлі, якою є господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем (п.2 ч.І ст.З Закону № 675).

В свою чергу електронна торгівля підпадає під розуміння терміну електронна комерція - відносин, спрямованих на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру (п.1 ч.І ст.З Закону № 675).

Підпунктом 14 пункту 1 статті 3 Закону № 675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом №675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв'язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Відповідно до ч.І ст.7 Закону №675 продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації:

• повне найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця;
• місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;
• адреса електронної пошти та/або адреса інтернет-магазину;
• ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний податковий орган і має відмітку в паспорті;
• відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі), якщо господарська діяльність підлягає ліцензуванню;
• щодо включення податків у розрахунок вартості товару, роботи, послуги та, у разі доставки товару, - інформація про вартість доставки;
• інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.

До інших відомостей відноситься інформація, яку перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві, зокрема:

• основні характеристики продукції;
• ціна, включаючи плату за доставку, та умови оплати (ч. 2 ст. 13 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-XII «Про захист прав споживачів»).

Згідно зі статтею 15 Закону №1023 споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Інформація про продукцію повинна містити зокрема:

• назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;
• дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об'єм тощо), умови використання;
• дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.

Законом №265 визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265).

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно з пунктом 11 статті 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості:

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675).

Враховуючи викладене вище, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари, оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, з 01.01.2021 зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції із вказанням найменування товарів (послуг), ціни та обліку їх кількості

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію