В Україні повністю переписали кредитні правила: всі нюанси

Чиновники спробують по-новому розворушити банківське кредитування в Україні. Вони придумали, як вирішити ключову проблему, через яку фінансисти відмовляються видавати кредити — проблему недовіри до позичальників, що виникла із-за тотальних неплатежів по позиках у 2014-2015 рр. (неповернення за кредитами досягають 45-50% кредитних портфелів банків). Банкірам пропонують відмовитися від кредитування підприємств і людей під заставу майна, і перейти до кредитування під довірчу власність.

Різниця між двома способами просто колосальна. Коли банк оформляє кредитну купівлю, скажімо, машини під заставу авто, у нього автоматично виникає два співвласника — людина-позичальник і банк-кредитор. Але якщо те ж придбання буде оформлено новим способом, то єдиним власником автомобіля буде банк. А «залізний кінь» буде надаватися водієві в довірче управління — він буде водити його за дорученням. Поки людина повністю не погасить кредит, машина не стане його власністю. Вона буде належати банку. Схема чимось нагадує фінансовий лізинг, довгі роки практикується нашими лізинговими компаніями.

Такий підхід не дає можливості позичальнику нишком виводити застави, перепродувати їх на стороні і залишати банки ні з чим — цим грішили дуже багато юридичні та фізичні особи в останні роки.

У Мінекономрозвитку сподіваються, що новий механізм дозволить зруйнувати стіну недовіри між банками і позичальниками, яка була споруджена в розпал кризи. Тому вже підготували два законопроекти, що описують механізм довірчої власності. Одним вносяться доповнення в Податковий Кодекс, а другим — ще сім діючих законів. У чому пропозиції міністерства дублюють зміст законопроекту №4188, спрямованого на впровадження права довірчої власності і вже зареєстрованого у ВР. Але принципова відмінність проекту МЕРТ — норми, що передбачають відсутність податків за операціями з об'єктами (заставами) передані в довірче управління.

Що дає довірча власність

Механізм довірчого управління зводить до мінімуму ризики банків. Як тільки позичальник перестає платити, скажімо, за іпотечним кредитом, банк може миттєво виселити його заставної квартири, що знаходиться в довірчому управлінні. Адже людині не належить це житло, він ним користується квартиронаймач. Як якщо б орендував квартиру у приватних господарів.

Можливо, із-за наявності таких жорстких норм на тому ж ринку лізингу авто в Україні, лізинг і не став популярним. В лізинг в Україні продається близько 5% авто, тоді як у кредит — 20-25%. Ризики кредиторів лише зменшуються, але не зводяться на немає.

Даний інструмент не виключає можливості опротестувати право на власність в суді, що може розтягнутися на довгі роки розглядів.

Як запевняють у НАБУ, відповідно до статті 319 Цивільного кодексу власник має право користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Ця норма не переглядається ні в законопроекті депутатів, ні в проекті Мінекономіки.

Що пропонується

Пропоновані Мінекономіки (як і депутатами) зміни уточнюють поняття довірчої власності, розписують що може бути об'єктом довірчої власності (виключені цінні папери та корпоративні права), коли право на довірчу власність виникає, як їм розпоряджатися, наслідки порушення зобов'язань боржником, процедуру стягнення об'єкта довірчої власності та ряд інших нюансів.

Незважаючи на всі пропозиції, викладені на чотирьох сторінках тільки до Цивільного Кодексу (ЦК), опитані UBR.ua фінансисти і юристи зазначили, що вони вводять в основному загальні рамки нового механізму.

Експерти виділив лише кілька моментів захищають кредиторів. В першу чергу, у банку Кредит Дніпро відзначили доповнення, що передбачають обов'язкове стягнення об'єкта довірчої у разі банкрутства боржника та ліквідації юридичної власності (якщо інше не буде прописано в договорі і не буде йому суперечити).

Це значно підсилює переваги для кредитора.

Норми про обов'язкове стягнення з'являться і в ЦК, і в законі «Про відновлення платоспроможності боржника», де паралельно заборонять вводити мораторій на обов'язкове стягнення застави і на дії банку щодо стягнення застави (об'єкта довірчої власності).

Банк зможе дуже швидко повернути собі майно, що перебуває в довірчому управлінні, — досить позичальникові прострочити кредитний платіж на 20 днів. А якщо мова буде йти про житло — часу буде і того менше: уже через 10 днів після повідомлення про виселення, позичальників зможуть абсолютно законно виставити на вулицю.

Юристи навіть спробували заступитися за позичальників. Гліб Сегіда, наприклад, назвав дані терміни надмірно жорсткими. Він побоюється, що при таких правах банки будуть відмовляти боржникам реструктуризаціях кредитів і взагалі не будуть йти їм на зустріч при виникненні тимчасових фінансових труднощів.

Це ще раз показує, що багато віддається на відкуп самому ринку — законодавець дає новий інструмент, а там вже як учасники ринку домовляться. І тільки після сформованої практики, можливо, будуть вноситися правки.

Важливий момент для банків і позичальників — податковий питання. Застави не будуть використовуватися для погашення податкових боргів, не будуть вважатися продажем товару, що вимагає сплати податків. Та операції з передачі майна у довірчу власність банку, а потім назад позичальнику після погашення всіх боргів, не будуть обкладатися податками.

Сторони будуть нести витрати лише на послуги держреєстратора при переоформленні документів.

Такий підхід, за словами експертів, дозволить не тільки не вводити додаткових комісій, але дасть трохи знизити відсоткові ставки за кредитами.

При цьому розробники законопроектів спробували захистити позичальників. В разі введення у банку тимчасової адміністрації, правила використання об'єкта довірчого управління змінюватися не будуть: якщо позичальник виплатить кредит, то він стане єдиним власником майна. При банкрутстві банку не буде включатися до ліквідаційної маси.

Детальніше: http://ubr.ua/