Український експорт можна підняти, підтримавши виробників

За перших три квартали 2016 року Україна наростила експорт курячого м'яса на 26%. Поставки досягли 180 тис. тонн. Наша країна може забезпечити стратегічне партнерство з постачання українських виробників агропродукції в Японію. Зокрема, мова йде про поставки продукції птахівництва, сокових концентратів, томатної пасти. У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі твердять, що сьогодні в Україні з'являються не тільки нові й серйозні партнери, але і стійко зростає частка аграрного сектора. Якщо все так добре, то чому експорт, як показала статистика, знизився на 7%.

Головні позиції українського експорту — метал, руда, зерно та олія. Як і раніше, країна має потребу в енергоносіях, легкових автомобілях, ліках.

У 2013-му російський напрямок становив 24,5% нашого експорту і 30,2% імпорту, в 2015-му — вже 12,8% і 20,6%, то в 2016-му — всього 10% і 13,1%. У той же час в Польщі і Єгипту наш експорт зріс за рахунок продовольства, Туреччину і Китай, навпаки, впав, так як скоротився попит на метал і руду.

Самий маленький торговий оборот в України за 10 місяців цього року зафіксовано з Гондурасом: ми продали їм товарів всього на $10,2 тис., далі йдуть Уругвай — $12,2 тис. і Ямайка — $18,1 тис. Менше всього товарів ми купили в Палестині — на $1,6 тис., в Габоні і Нігері, відповідно, на $800 і $100. За словами експертів, мова, швидше за все, йде про разові закупівлі в портах чи аеропортах, це можуть бути продукти та побутові товари.

В цілому за 10 місяців цього року відзначається зниження на 7% продажів на 1% покупок в порівнянні з минулим роком. При цьому в Європу наш експорт збільшився на 3% і зберігся на колишньому рівні в країни Південно-Східної Азії і Єгипту.

Український експорт знижується швидше, ніж імпорт. Це пов'язано з недостатньою конкурентоспроможністю нашої продукції. Крім того, удар по експорту завдало зниження його обсягів до Китаю і Туреччини. Туди Україна в основному продавала метал. На його думку, Україна довго буде відчувати проблеми з низьким обсягом експорту, оскільки не може запропонувати за кордоном високотехнологічну продукцію.

До кінця року 7% падіння експорту вдасться компенсувати за рахунок того, що взимку підуть вгору ціни на зерно і вже дорожчає залізна руда. Фактично, за його слова, Україна імпортувала на 20% зерна більше, ніж рік тому, це говорить про завоювання нових ринків збуту. Але по грошах виручили за зерно стільки ж, скільки і рік тому, через зниження його вартості на світових ринках.

Сьогодні нарощування експорту в Європу стримується із-за обмежень, квот для безмитного ввезення продукції з нашої країни. Встановлені ЄС квоти просто мізерно малі для такого великого виробника сільгосппродукції, як Україна. По багатьом позиціям їх вистачає лише на кілька місяців. А по деяким продуктам, таким як мед, наприклад, квоту 2016 року в 5200 тонн українські виробники вибрали за лічені дні.

Ще один бар'єр — нездатність більшості вітчизняних виробників негайно задовольнити технічні, санітарні, фітосанітарні умови експорту своєї продукції на ринки ЄС. На його думку, це питання не вирішити без інструментів стимулювання сільгоспвиробництва та оновлення основних активів, сільськогосподарської техніки, впровадження нових технологій. Наприклад, зовсім недавно скасований спецрежим сплати ПДВ для аграріїв, який був чи не єдиним вагомим інструментом державної підтримки аграріїв. Зекономлені на сплату ПДВ гроші сільгоспвиробники могли використовувати для оновлення і розширення виробництва.

У Європі, наприклад, діє механізм дотацій для фермерів, завдяки яким компенсується до 50% їх витрат. У нас такого рівня дотацій не було і немає. Був спецрежим сплати ПДВ, але і його забрали в аграріїв. Відновлення цього режиму – стратегічна необхідність, додає він. Також існує потреба у розробці різних програм, в яких має брати участь держава: лізингових та програм кредитування, розробці сучасного і прозорого законодавства про сільськогосподарську кооперацію.

Джерело: http://hyser.com.ua/