Ставки спустять нижче інфляції

Чому нас повинна цікавити облікова ставка? З трьох причин:

А) з її розміром тісно пов'язана прибутковість вкладів в найближчому майбутньому;

Б) з її розміром пов'язана частина ставки по кредитах (решта кредитної ставки - витрати на видачу та «страховка» на випадок неповернення);

В) з її розміром пов'язані очікування Нацбанку з приводу атак спекулянтів на курс гривні до долара - якщо бояться розгойдування гривні, ставку піднімають, ось в березні 2015 року її підняли до 30%, потім плавно опускали два роки.

Знизять чи ні?

А тепер про те, що збирається зробити Нацбанк. Він має намір і далі знижувати облікову ставку з тих 12,5%, які діють зараз. Це випливає з заяви заступника голови Національного банку України Дмитра Сологуба. «У майбутньому ми бачимо, що є потенціал зниження облікової ставки. Але це повинно узгоджуватися з досягненням НБУ цілей по інфляції », - заявив він на початку червня. Що таке інфляційні цілі НБУ? Це 7,5-8,5% річних інфляція в 2017 році і 5,5-6,5% - в 2018 році. Однак такого різкого зниження інфляції в поточному році не буде - не дарма ж Кабмін опублікував прогноз про те, на поточний рік очікується близько 11% інфляції.

В принципі, навіть якщо песимістичний прогноз Кабміну відбудеться, це не завадить Нацбанку продовжити зниження облікової ставки і до 10% річних. Звідки така впевненість? Наприклад, від того, що НБУ з 14 квітня знизив ставку з 14% до 13% річних. І сталося це буквально через кілька днів після звістки про те, що інфляція за останні 12 місяців склала більше 15% річних. Так, якщо вважати березень 2017 року до березня 2016 року, то споживчі ціни зросли на 15,1%.

Дані за квітень 2017 року показали звичні 12,2% зростання споживчих цін. Але це не завадило Нацбанку 26 травня знизити ставку з 13% до 12,5%. І пан Сологуб, коли говорив про подальше зниження облікової ставки, напевно вже знав про те, що даний показник за підсумками травня склав 13,5% річних. Тобто зараз у нас облікова ставка нижче темпів інфляції.

На що ж сподівається НБУ, оголошуючи про майбутні зниженнях облікової ставки? На стабільну гривню і відносно низькі темпи зростання цін в Україні. Чи є для цього шанси? В принципі, якщо не буде неприємних несподіванок з боку експортних цін на металопродукцію (включаючи залізну руду) і агросировини (зерно, олійні та рослинну олію), то оптимізм НБУ виявиться хоча б частково виправданим.

Так, на невизначений термін відсунутий п'ятий транш від МВФ, ну так валютні резерви і так підросли до майже 18 мільярдів. Що дає НБУ сильну позицію в боротьбі з особливо великими валютними спекулянтами. І тому такі сміливі нацбанкові чиновники.

Навіщо знижувати облікову ставку? У мене з цього приводу тільки одна версія - щоб хоч трохи розкрутити кредитний маховик, щоб банки почали кредитувати економіку.

Що з цього нам

Зниження облікової ставки = зниження процентної ставки по вкладах в гривні. Це правило працює як годинник. Наприклад, можна подивитися на вклади в період після того, як з 14 квітня знизили ставку з 14% до 13%, але до того, як 26 травня знизили її з 13% до 12,5%. Якщо середня по ринку ставка по вкладу в гривні на 3 місяці становила 14 квітня в середньому по ринку 14,91%, то 26 травня - 14,55%. Тут і нижче під середніми по ринку ставками ми розуміємо показники публікується Нацбанком індикатора UIRD, який відображає середні ставки в крупних банках.

Відчутно? У найбільшого по депозитах Приватбанку ставка по такій позиці впала з 16% річних до 15,5%. Виходить, що зараз мінус один відсоток по обліковій ставці означає мінус піввідсотка по найкоротшому депозиту?

Давайте перевіримо. У нас є довгий, в п'ять з половиною місяців інтервал, коли трималася облікова ставка в 14% після її зниження 28 жовтня 2016 року зі позначки в 15%, яка діяла з 16 вересня 2016 року. Станом на 27 жовтня середня по ринку ставка по тримісячному депозиту в гривні становила 16,41%, як уже було сказано, 14 квітня - 14,91%. Виходить, що після зниження облікової ставка на один відсоток з 15% до 14% депозити «подешевшали» за період дії нової ставки аж на півтора відсотка. Чому так? А справа в тому, що з кінця грудня 2016 року найбільший депозитний банк став державним і перестав активно пропонувати найвищі ставки серед великих банків - на півтора відсотка вище середніх по ринку. Відповідно, його конкуренти отримали можливість опустити свої ставки - і середня по ринку депозитна ставка падала швидше, ніж була знижена облікова ставка.

Тобто зниження ставок по внесках може при певних обставинах навіть і обганяти зниження облікової ставки. Але те, що вони завжди рухаються в одному напрямку - факт.

Як відреагували вкладники? А майже ніяк. «Куди з підводного човна дінешся?». З 1 січня по 1 квітня 2017 року гривневі вклади населення в банках зросли, за даними підсумкової звітності за перший квартал року, з 195,034 млрд грн до 202,866 млрд грн. І це при тому, що за цей період вклади населення у валюті скоротилися з 8,564 млрд доларів до 8,450 млрд доларів.

Тобто вкладники-фізособи поступово нарощують вклади в гривні і потроху скорочують у валюті. Ну, як нарощують - + 4% за перший квартал, що практично в точності відповідає темпам зростання цін. Тобто важко це назвати повноцінним нарощуванням - швидше за вклади ростуть поруч із масштабом цін. Одним словом - ростуть знехотя.

Але з валютою ситуація ще складніше - у багатьох банках ставки впали по долару, а особливо по євро впали нижче європейських. І тому багато хто не бачить особливого резону тримати валютні заощадження в банківських вкладах. Після банкопаду 2014-2017 років хочеться за свій реальний або уявний ризик отримувати більше ніж кілька десятих відсотків річних (так-так, саме стільки в багатьох українських банках з європейськими акціонерами). Ні, звичайно, в держбанках дають пару відсотків з гаком за доларовими вкладами на рік. Але, погодимося, це далеко не межа мрій.

І, що важливо, в портфелі депозитів фізосіб валютна частина все ще випереджає за розмірами гривневу - в гривневому еквіваленті приблизно 53% на 47%.

Чого чекати далі? Подальшого зниження облікової ставки і боязко сподіватися на те, що гривня буде стабільною, а ціни - неквапливими. І тому гривневі вклади не розчарують вкладників. Ну а тим, хто віддає перевагу депозитам у валюті, шукати банки з осудними ставками і розміщувати там більше ніж по 170 тис грн в еквіваленті. Чому не 200 тисяч - в межах сум, гарантованих Фондом гарантування? Ну, тому що відсотки набігають і девальвація сяке-таке можливе. А повернути хочеться всю суму вкладу з відсотками, що набігли доходами - незалежно від стану здоров'я обраного банку.

Джерело: http://hyser.com.ua/business_and_fina...