Найбільші стереотипи щодо відповідальності за несплату податків

В останні роки в нашій країні суперечки представників бізнесу з державою щодо податків є масовим явищем, і пояснюється це двома основними причинами.

З одного боку, чимала частина підприємців зберігає непохитну впевненість у тому, що податки платять тільки труси або дурні, і мінімізують свої податкові зобов'язання всіма доступними способами. З іншого боку, податкові органи все частіше роблять суперечливі з точки зору законодавства інструменти для здійснення всіляких донарахувань, навіть по відношенню до тих підприємців, які чесно виконують всі свої зобов'язання перед державою.

Нерідко донарахування податкових зобов'язань (у тому числі і необгрунтоване) стає причиною відкриття кримінальних справ за ст 212 КК України (ухилення від сплати податків, зборів).

Стереотип № 1. До кримінальної відповідальності за ст. 212 КК України можуть бути притягнуті виключно директор і головний бухгалтер підприємства

Можливість притягнення до відповідальності за ст. 212 КК України законодавець не пов'язує із заняттям певної посади на підприємстві, а лише з виконанням функції, пов'язаної з розрахунком, сплатою і подачею звітності по податках. Так, в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» вказується:

Суб'єктами злочину, який кваліфікується як «ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів», зокрема, можуть бути особи, на яких покладені обов'язки по веденню бухгалтерського обліку, представленню податкових декларацій, бухгалтерських звітів, балансів, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою обов'язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів (керівники; особи, які виконують їх обов'язки, інші посадові особи, яким у встановленому законом порядку надане право підпису фінансових документів).

Ще з радянських часів звикли до того, що документи на підприємстві підписуються саме директором і бухгалтером. Але якщо на підприємстві право підписання договорів було делеговано фінансовому директору, і останній підписав низку фіктивних безтоварних» операцій, метою яких було зменшення бази оподаткування податком на прибуток, то в даному випадку суб'єктом кримінального злочину за ст. 212 КК України буде саме фінансовий директор.

Дії керівників і власників підприємств, які віддали підлеглим вказівки підписати чи подати до податкових органів недостовірні (фальсифіковані) звіти, не платити податки або сплатити їх не в повному обсязі, кваліфікуються судами за ст. 212 КК України як дії співучасників такого злочину. Тобто фінансовий директор, який дає вказівку головному бухгалтеру навмисно спотворювати податкову звітність з метою мінімізації податкових зобов'язань, також може бути притягнутий до відповідальності за ухилення.

Участь головного бухгалтера до ухилення від оподаткування, як правило, завжди знаходиться»на поверхні», і цей факт не складно довести. А ось зв'язок з ухиленням від оподаткування директора або інших осіб, що виконують роль «сірих кардиналів», підлягає доказуванню, і, як показує практика, у слідчих не завжди вдається впоратися з цим завданням.

Стереотип № 2. Виявлення невиконаних податкових зобов'язань на суму понад 800 тис. гривень є єдиною необхідною умовою для притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від оподаткування

Поряд з фактичним ненадходження в бюджет коштів у певному розмірі, обов'язковою умовою для притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від оподаткування є прямий умисел винної особи. Тобто службова особа, здійснюючи дії, спрямовані на ухилення від оподаткування, повинно було усвідомлювати суспільну небезпеку своїх дій і передбачати їх результат — недоотримання бюджетом відповідних сум податків.

Умисел легко доводиться, наприклад, у справах про укладення фіктивних безтоварних» операцій. Коли службові особи підприємства з метою зменшення бази оподаткування податком на прибуток та штучного створення права на податковий кредит по ПДВ свідомо укладають безтоварні угоди, їх очевидний умисел, необхідно лише належним чином довести факт «безтоварність» відповідних угод.

Якщо ж бухгалтер зробив помилку і внаслідок цього до бюджету не надійшли кошти в особливо великому розмірі, притягнути до відповідальності за ухилення від оподаткування буде дуже важко. У такому разі бухгалтер може бути притягнутий до відповідальності за статтею 367 КК України — службова недбалість.

Стереотип № 3. Оскарження податкового рішення — повідомлення в адміністративному/судовому порядку виключає можливість відкриття кримінальної справи за ухилення від оподаткування

Частина 4 ст. 212 КК України передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності для осіб, які залучаються за цією статтею вперше, за умови сплати суми нарахованих зобов'язань. Відкрите кримінальну справу дає податківцям дуже потужний важіль впливу на платників податків — для закриття кримінальної справи багато підприємці добровільно погоджуються сплатити нараховану податківцями суму, навіть якщо її обґрунтованість викликає певні сумніви.

Статистика говорить про те, що податківці активно використовують цю «опцію» для створення додаткового тиску на платників при узгодженні податкових зобов'язань. Так, у 2014 році до суду з обвинувальним актом дійшло лише 49 з відкритих 1902 кримінальних проваджень за ст. ст. 212, 212 (1) КК України. У 2015 — 55 з 1748. Тобто переважна більшість кримінальних справ відкривалося без достатнього обґрунтування.

В липні 2016 року в ЗМІ була широко розрекламована ініціатива Міністерства Фінансів України, відповідно до якої, нібито, відкриття кримінальних справ за ст 212 КК стало можливим тільки після закінчення всіх адміністративних і судових процедур щодо податкової вимоги. Дійсно, 18.07.2016 р. наказом ГФС були внесені відповідні зміни в «Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків».

Дискусія між слідчими органами і правозахисниками щодо правомірності ініціювання досудового розслідування за ст. 212 КК України за умови неузгодженості суми податкового зобов'язання йшла в Україні до 2013 року, поки в новій редакції не була викладена ст. 56.22 Податкового кодексу.

Нова редакція зазначеної норми зробила правомірним ведення досудового розслідування ухилення від оподаткування за умови судового/адміністративного оскарження відповідного рішення про нарахування податкових зобов'язань.

Незважаючи на масивну PR-кампанію щодо зміни порядку відкриття кримінальних справ щодо ухилення від оподаткування, реальні зміни були внесені лише в методичні рекомендації ГФС, що регламентують порядок взаємовідносин органів ГФС при проведенні перевірок.

Норми чинного Податкового кодексу України, як і раніше мотивують податківців відкривати кримінальні справи за ухилення від оподаткування в процесі узгодження податкових зобов'язань, при цьому прямо передбачаючи таку можливість.

Детальніше дивись за посиланням: http://hyser.com.ua/community/144602-...