Рік реформ в Україні: за якими напрямками Україна реформувалась найкраще, а за якими - найгірше

Протягом 2015 року VoxUkraine разом із партнерськими організаціями (Інтерфакс-Україна, Case Ukraine, Dixi Group, Baker Tilly Group, Центр економічної стратегії) та командою з понад 20 експертів регулярно оцінювали прогрес в економічних реформах в рамках проекту Індекс Моніторингу Реформ - ІМОРЕ.

За цей рік було оцінено понад 300 законів, постанов, розпоряджень та інших регуляторних актів, які мали ознаки економічних реформ (або антиреформ), тобто були спрямовані на зміни правил гри та структурні зрушення. Кожна подія оцінювалась за п'ятибальною шкалою.

Середній результат всіх подій раз на два тижні ви можете побачити на графіку вище. Синім кольором зображено прийнятний темп реформ, червоним - незадовільний. Як бачимо, найкращий реформаторський запал у влади був у першій половині року.

Однак темп реформ не однаковий в різних сферах економічного життя.

Нижче на графіку представлений кумулятивний результат за п'ятьма напрямками, де спостерігається найбільший прогрес. Кожна подія, вірніше її бал, сумуючи попередній результат, штовхає лінію графіку догори.

Ми бачимо, що найбільша кількість нормативних актів стосувалася боротьби з корупцією. По суті, кожен нормативний акт, спрямований на дерегуляцію, так чи інакше сприяє зниженню корупції, але власне антикорупційних актів також було прийнято чимало.

Тим не менш, як показують опитування, суспільство не помітило значного зниження рівня корупції. Це не дивно, оскільки індекс ІМОРЕ оцінює лише законодавчі зрушення, тоді як не менш важливою є імплементація прийнятих змін.

Але імплементація означає, що доведеться насправді "жити по-новому", тобто дотримуватись нових норм і правил, незважаючи на звички, а тим паче власні інтереси. Тому не дивно, що втілення реформаторських законопроектів гальмується людьми, які прагнуть зберегти статус-кво.

Щодо окремих реформаторських дій, то за оцінкою експертів, найбільш важливою реформою в 2015 році стало приведення тарифів на газ до економічно обґрунтованого рівня.

Хоча це рішення було дуже непопулярним і болючим із соціальної точки зору, воно заслуговує на перше місце серед реформаторських ініціатив, оскільки вирішує декілька нагальних проблем: зменшує можливості для корупції, сприяє зниженню дефіциту бюджету та зміцненню енергетичної незалежності економіки. Завдяки цьому реформа отримала найбільшу кількість балів.

Серед інших регуляторних актів, які отримали високу оцінку, можна відзначити закон "Про державні закупівлі", законодавство, що посилює відповідальність власників банків, та закон "Про ринок природного газу", який створює засади для конкуренції на газовому ринку.

Загалом, позитивну оцінку отримали майже 90% з більше ніж 300 прийнятих регуляторних актів. Антиреформ було небагато. Тільки п'ять законів отримали негативну оцінку, включаючи першу версію закону "Про державний бюджет на 2015 рік", яку потім було виправлено, рішення про обмеження зарплат високопосадовцям (також згодом скасовано), мораторій на експорт лісу та деякі інші.

Серед реформ, які пройшли успішний шлях від прийняття регуляторного акту до його виконання, можна зазначити підвищення тарифів на газ для населення та запровадження патрульної поліції. Після прийняття політичного рішення про приведення тарифів на газ до економічно обґрунтованого рівня (яке навряд чи було б прийняте без підтримки МВФ), його імплементація була технічної справою.

А от впровадження в життя реформи патрульної поліції вимагало неабияких зусиль, наснаги та часу, і стало успішним завдяки наполегливості грузинських реформаторів та кількох українських ентузіастів.

Проте, багато інших реформаторських ініціатив, які отримали високий бал від експертів ІМОРЕ, зіткнулися з труднощами імплементації. Серед них:

- Закон про посилення відповідальності власників банків (7 балів). Закон передбачає кримінальну відповідальність (до 5 років обмеження волі) для власників істотної участі та керівників банків за доведення банку до банкрутства, якщо сума збитків для держави чи кредитора перевищила 170 тис. грн. За минулі два роки з ринку було виведено 60 банків, причому деякі з цих банків існували лише для "відмивання" коштів чи "мінімізації оподаткування". Проте, ми не спостерігаємо кримінального переслідування власників чи керівників банків - вочевидь, тому, що багато з них близькі не лише до попередньої, а й до нинішньої влади.

- Закон "Про ринок природного газу" (6,75 бала), з так званого "пакету МВФ" був прийнятий у квітні 2015 року. Закон передбачає створення конкурентних умов на газовому ринку, згідно з правилами ЄС. Проте, лише зараз НКРЕКП випустила декілька підзаконних актів, необхідних для імплементації даного закону (1, 2, 3, 4, 5). Однак, на думку директора з розвитку бізнесу Нафтогазу, ці акти скоріше обмежують конкуренцію, натомість створюючи вигідні умови роботи для облгазів.

- Закон про зниження до 50%+1 акція кворуму для загальних зборів акціонерних товариств, у яких є частка держави (6 балів). Не є таємницею, що цей закон приймався для того, щоб нарешті отримати дивіденди від "Укрнафти", мажоритарним акціонером якої є держава. Проте, знадобилося понад три місяці, щоб провести загальні збори акціонерів за цим законом та початирозрахунки з державою. Борг за попередні роки (1,8 млрд. грн.) наразі залишається невиплаченим.

Заради справедливості зазначимо, що й приймалися ці законодавчі ініціативи дуже часто під зовнішнім тиском - зокрема, в рамках "пакету МВФ". Але тоді постає питання "Кому потрібні реформи в нашій країні?" Вочевидь, меншості:

- частині громадянського суспільства (людям, які хочуть жити в Україні, керованій законами, а не сильними світу цього)

- невеликій частині політикуму та державного апарату (яка переважно походить із того самого громадянського суспільства чи ззовні країни)

- міжнародним кредиторам та донорам (бо чим більше держав у світі стають заможними та передбачуваними - тим менше проблем, у тому числі щодо безпеки, у країн, які входять до "клубу багатіїв").

Більша частина суспільства, незалежно від рівня доходів, опиратиметься змінам - через страх перед невідомим, можливі матеріальні втрати чи банальні лінощі. Це означає, що зміни не будуть швидкими. Але це також означає, що вищеназваним бенефіціарам реформ потрібно об’єднувати зусилля та діяти не так силою, як розумом (чи навіть хитрістю). І послідовно, крок за кроком, розширювати межі "Європи в Україні".

Джерело: http://www.epravda.com.ua/cdn/cd1/rik...