Вирішення трудових спорів: почали діяти нові правила

В Україні запрацював спрощений порядок судового провадження у трудових спорах.

По-перше, терміни розгляду справ не повинні перевищувати 60 днів, а по-друге, в таких справах інтереси сторін можуть представляти не тільки професійні адвокати. Що, по ідеї, може допомогти скоротити витрати на судові тяжби співробітників зі своїми роботодавцями.

Крім того, з'явилася можливість власників бізнесу вимагати відшкодування збитків, завданих найманими менеджерами, через господарський суд, а не суд загальної юрисдикції.

Відповідні зміни до Господарського та Цивільного процесуальних кодексів, а також Кодекс адміністративного судочинства України (закон №2147-VIII) діють вже цілий місяць. За цей термін, за словами юристів, вже з'явилися перші рішення судів з урахуванням новацій.

Скорочення термінів

Нові редакції процесуальних кодексів України істотно змінили ряд процесуальних норм і правил як загального характеру, так і по розгляду спорів окремих категорій. Зокрема, трудові спори для більш швидкого їх вирішення розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження.

З моменту відкриття провадження у справі на все про все відводиться не більше 60 днів. Скорочення термінів досягається за рахунок відсутності деяких стадій судового розгляду (підготовчого засідання, судових дебатів), а також є можливість розгляду справи без присутності сторін за наданими матеріалами. При цьому суд за своєю ініціативою або за клопотанням однієї зі сторін може викликати сторони трудового спору для присутності в судовому засіданні.

За словами юристів, це дозволить працівникам оперативніше відстоювати свої права, а самі процеси буде складніше затягнути. У той же час короткий термін розгляду справи змусить учасників процесу ретельно готуватися до судових засідань.

Працівники повинні ретельно готувати свої позови, збирати докази. Прогнозую, що справи, в яких порушуватимуться гострі питання: звільнення, дисциплінарний проступок, залучення до матеріальної відповідальності, обов'язково будуть слухатися судом з викликом сторін.

Але, роботодавець має більше можливостей у наданні доказів, ніж працівник. Тому при наявності грамотної кадрової служби та представника роботодавець отримує вагомі переваги в змагальності.

Крім того, відсутність судових дебатів позбавляє сторони можливості озвучити свою кінцеву позицію по суті спору з урахуванням всіх представлених в матеріалах справи доказів.

На жаль, навіть норма про скорочені строки розгляду буде витримуватися не завжди.

Як показує судова практика в Києві, через завантаженість судів, справа може тягнутися цілий рік. І після вступу в силу цих норм навряд чи щось зміниться.

Зате це може виявитися на руку працівнику, який, наприклад, намагається через суд поновитися на роботі. Якщо це вдасться, то за весь час вимушеного «простою» йому буде нарахована зарплата. І чим більше термін тяжби, тим більше грошей він отримає.

Тим більше, що, за словами юристів, найчастіше люди судяться з приводу незаконних скорочень і невиплати зарплати, відпускних та інших виплат.

Самостійний захист

Зміни передбачають два варіанти участі осіб в судовому процесі: через адвоката і самостійно (так зване самопредставітельство).

Нові положення дозволяють сторонам справи для економії коштів звертатися до юристів, які не мають статусу адвоката, за консультаціями і написанням процесуальних документів. Працівник може себе захищати сам, попередньо проконсультувавшись з юристом або почитавши спеціальну літературу. Можна також попросити знайомого юриста представляти свої інтереси в суді. Що дозволить істотно скоротити витрати на судову тяжбу. Наприклад, тільки підготовка позову та супровідних документів може коштувати як мінімум кілька тисяч гривень.

Треба пам'ятати, що держава надає безкоштовного адвоката тільки у кримінальних справах. Тому, чим менше ви заплатите за послуги адвоката, тим вище ризики програти справу.

Представником у суді по трудових спорах може бути будь-яка особа, яка досягла 18 років, навіть без юридичної освіти. Однак це може вплинути на якість наданої допомоги.

Крім того, адвокати наділені великими процесуальними правами, наприклад, подавати адвокатський запит. Тому захист не адвокатом може поставити в нерівне становище одну зі сторін.

Відповідно, представництво в суді, що практично рівнозначно належний захист прав і інтересів, буде залежати від фінансових можливостей учасників або від доброї волі безоплатних адвокатів. Часто в трудових спорах інтереси працівників представляють юристи профспілок та інших громадських організацій, нерідко - безкоштовно для працівника.

Роботодавці несвоєчасно видають документи працівникам, трудові книжки, накази, довідки, тому багато зусиль доведеться приділяти досудової підготовки зі збору доказів. У адвоката більше процесуальних можливостей для збору доказів. Але основне питання - це знання трудового законодавства і спеціалізація.

Вважається, що правова допомога адвоката буде відповідати хоча б мінімальним критеріям якості, так як адвокат гарантовано має вищу юридичну освіту і як мінімум дворічний досвід роботи в галузі права. Крім того, наявність відповідальності для несумлінних адвокатів є запорукою реалізації права саме на професійну юридичну допомогу.

Стягнення збитків

Також зміни торкнулися порядку розгляду в господарських судах спорів з посадовими особами (включаючи колишніми посадовими особами) підприємств про відшкодування збитків. Тепер з позовами до госпсуду можуть звертатися не тільки юрособи, а й власники компаній (учасник, акціонер) юрособи, які володіють 10% і більше акцій або статутного капіталу підприємства.

Раніше такі позови до госпсудів могли подавати тільки юридичні особи, які постраждали від дій (бездіяльності) своїх посадових осіб. Очевидно, тепер такі позови юросіб підлягають розгляду судами загальної юрисдикції.

Раніше теж можна було судитися з директорами, але такої практики майже не було. А тепер з'явилися реальні рішення судів щодо стягнення збитків з директорів. Обмежень по сумі немає: скільки доведуть, стільки і стягнуть. Все залежить від побудови позову. Правда, справа мало виграти, треба ще стягнути збитки.

За словами юристів, в загальних судах справи довше розглядаються і частіше приймаються на користь громадян. Госпсуди більше орієнтовані на специфіку бізнесу.

Законодавство не обмежує можливості представлення інтересів професіоналами і не зобов'язує власників представляти компанію в суді одноосібно.

Зокрема, власники бізнесу можуть ввести посаду «заступник директора з правових питань», який автоматично стає членом виконавчого органу підприємства. Таким чином, юрист компанії (глава відділу) змінює статус і прив'язку до юридичного департаменту на прив'язку до виконавчого органу компанії в якості заступника директора з правових питань, який, не маючи свідоцтва адвоката, уповноважений діяти на підставі довіреності, наказу, виписки зі статуту і т . Д. і буде таким чином продовжувати виконувати свої функціональні обов'язки юриста в судових процесах за участю своєї компанії.

Джерело: https://kurs.com.ua/novost/49403-razr...