Від кого насправді потрібно захищати споживачів фінпослуг

Вчора споживачів фінпослуг приголомшили щасливою новиною. Парламентський комітет з фінансової політики і банківської діяльності вирішив підтримати законопроект № 2456-д "Про захист прав споживачів фінансових послуг" та рекомендувати Верховній Раді прийняти його в цілому. З огляду на хаос, який панує в банківській системі, депутати обрали досить цікавий спосіб захистити права клієнтів фінустанов. Зокрема, вони пропонують встановити єдині вимоги до реклами фінпослуг, а також зобов'язати фінустанови надавати споживачам повну інформацію про умови договорів. Тих, хто порушить такі вимоги, очікують гігантські штрафи в розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1,7 тис.грн.).

У Національному банку прийдешнім новаціям відверто раді. Маючи достовірну та повну інформацію, споживачі зможуть приймати зважені фінансові рішення і уникати ризикованих операцій. Це позитивно вплине на стабільність фінансової системи і довіру суспільства до банків.

Дивлячись на таку реакцію, можна подумати, що саме підступність банкірів, які підступно приховують інформацію від клієнтів, і є головна причина безладу, який вже котрий рік твориться на ринку. За даними опитування Центру Разумкова, 82,9% українців категорично не довіряє комерційним банкам. Рівень проникнення їх послуг за останній час різко скоротився. Уже після кризи 2009 року кредитування населення різко зійшло нанівець. А за останні 2 роки цей сегмент остаточно "помер".

Вибір фінустанови для розміщення депозиту зараз нагадує "російську рулетку". Який з банків регулятор незабаром закриє, передбачити неможливо. Ще влітку минулого року глава НБУ Валерія Гонтарєва заявляла, що етап "чистки" пройдено - всі великі порушники виведені з ринку, але фінустанови продовжують пачками закриватися. Тільки за останній місяць в лету канув "Хрещатик", з мовчазної згоди НБУ кинутий акціонерами, і банк "Юнисон", який регулятор визнав непрозорим.

Клієнтам багатьох нині збанкрутілих фінустанов на Інститутській обіцяли захист і підтримку, або запевняли, що ситуація в них "стабільна". Глава НБУ міркувала про те, що "Фінанси і кредит" пішов на поправку, буквально за місяць до визнання банку неплатоспроможним. Що стосується іншого гіганта - системного Дельта Банку - то в останніх числах лютого 2015 року в НБУ ще говорили про його націоналізацію. А через тиждень, 3 березня, в "Дельту" ввели тимчасову адміністрацію. Інакше вийшло з банком "Хрещатик": звістка про його закриття гримнула як грім серед ясного неба. Про те, що у фінустанові були проблеми, в НБУ заявили лише після визнання його неплатоспроможним.

Так чи дійсно споживачі зможуть приймати "зважені фінансові рішення і уникати ризикованих операцій", якщо законопроект № 2456-д буде прийнятий? Про яку довіру до банківської системи можна в принципі говорити після похорону більше семи десятків банків, і втрат юросіб і великих вкладників, які оцінюються в сотню мільярдів гривень? Так чи так уже важливо розписувати інформацію про послуги, якщо не тільки клієнти, але і самі банкіри бояться, що через місяць-другий їх банк виявиться в "братській могилі"? Можливо, в законопроекті краще прописати ще одну норму, і зобов'язати НБУ чесно розкривати споживачам інформацію - яке з фінустанов він "покладе" наступним і на якій підставі? А заодно заборонити регулятору водити за ніс населення, розповідаючи про стабілізацію банківської системи, коли на межі банкрутства перебуває ще не одну фінустанову, включаючи і досить великі.

Джерело: http://minprom.ua/news/210500.html