Як і чим ми торгуватимемо з Європою

Наприкінці березня була оприлюднена «Експортна стратегія України» від Мінекономрозвитку. Документ визначає розвиток торгівлі України зі світом на наступні п’ять років. Дізнайтеся, як і чим ми торгуватимемо з Європою, чому це складно, але можливо та які види бізнесу стануть пріоритетними до 2021 року

Це вже не перший документ від експертів Мінекономрозвитку за останні три роки. Минулого разу експортну стратегію презентували у 2015 році напередодні початку дії угоди про асоціацію з ЄС щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ).

З експортом до ЄС не все гаразд. Чому?

В цьому документі фахівці намагалися знайти сильні місця перетину та взаємодії між освітою та потребами бізнесу, інноваціями та виробництвом, інфраструктурою та торговельними потоками, роботою митниці та логістики.

Судячи з документа, ринок ЄС залишається основним ринком збуту українських товарів та послуг. Але чи можемо ми конкурувати за якістю та ціною на товари і послуги на ринках країн Євросоюзу?

Про те, що не все гаразд з експортом до країн ЄС, свідчать його обсяги за 2016 і 2017 роки:

Якщо в січні 2016 року Україна експортувала до Євпропи товарів на 951 мільйон доларів, що становило 46,5% від загального обсягу експорту нашої країни, то за січень 2017 року — на 1,2 мільярда доларів, або 39,5% від загального обсягу.

Отже, за незначного збільшення експорту у грошовому вимірі (що залежить від «хиткого» курсу гривні), Україна на ринку єврозони втратила аж 7% частки експорту. Це — дуже велика відносна цифра, яка є реальною причиною хвилювань.

Чому обсяги експорту падають і як це виправити

Основна причина падіння обсягів експорту українських товарів та послуг до країн ЄС за останній рік — невеликі розміри щорічних квот, які нам надає європейська спільнота.

Однак у 2016-му — на початку 2017-го ситуація складалася не на користь нашої держави. Чимало з квот на різні товари (на 2017 рік) вичерпалися протягом кількох місяців чи навіть тижнів.

Приміром, на соняшникову олії та мед. Квоти на цей солодкий продукт було вичерпано нашими експортерами вже 12-го січня. А це свідчить про недостатні розміри квот на цей рік. От саме їхню кількість і потрібно збільшувати.

До того ж виникає питання: чи можемо ми конкурувати за якістю та ціною на товари і послуги на ринках країн Євросоюзу?

Регулювання квот відбувається наступним чином:

    Розміри тарифних квот встановлює Єврокомісія. Проте таке рішення має бути підтримане Європарламентом і країнами-членами ЄС, яких 28. Тому Україна не може вирішити це питання в односторонньому порядку. Потрібні переговори з європейською стороною

Щоб товар пішов на експорт, він має пройти обов’язкову сертифікацію або отримати інші дозволи й допуски. Саме тому потрібно підвищувати якість і конкурентоздатність наших товарів загалом. А звідси —  переглянути вимоги, власне, до якості продукції.

    Щодо строку дії квот, то він залежить від групи товарів. Наприклад, для сільськогосподарської продукції квоти діятимуть три роки. Звичайно, з часом строк також потребує перегляду

Щодо предметів експорту, то вони залишаються переважно сировинними — зерно, метали, олія. Потроху «заходять» на ринки країн ЄС наші машинобудівні підприємства, збуваючи там верстати, обладнання тощо. Але це — невеликі обсяги.

Європа навіть стала «закритішою» минулого року для України, ніж це було 2015-го. Досить дивний висновок, але, з іншого боку, Європа й сама потерпає від різноманітних криз, а тут іще й український експорт…

Чому продавати до ЄС треба негайно

Деякі експерти пояснюють складнощі просування українських товарів до ринків ЄС цього та минулого року можна стагнацією ринку продовольчого рітейлу Центральної Європи.

Саме продовольча панель (і сировинна також) — це основа нашого експорту до Європи.

До 2021 року (хоча іще цей процес триватиме чотири роки), стагнація зупиниться повністю й обсяги ринку будуть на рівні 145 мільярдів євро. Це — величезні потенційно освоєні «продовольчі» експортно-імпортні кошти, і Україна може мати дуже велику частку від них.

Швидше за все, шаленого зросту набудуть ринки Болгарії та Румунії, що є найбіднішими державами Євросоюзу. На сьогодні ж частка продовольчого рітейлу в Болгарії складає лише 40% — тобто його треба буде заповнювати чималими обсягами імпорту продовольства.

Не до кінця заповнено завезеними продуктами та продовольчою сировиною також Чехію (лише на 70%). Проте чи другим найбільшим ринком для заповнення його харчами та сільгоспсировиною є Польща — цей ринок не насичено товарами такого походження на 49%.

Ці показники є великим дороговказом і за напрямками, і за товарами для наших урядових кіл та окремих бізнесових структур.

Зараз треба негайно закріплюватися на цих ринках. Щоб у жодному разі ми не проґавили час, як це було колись з Іраном: Україна чи не останньою з європейських країн скасувала заборону на експорт туди товарів та послуг, коли більшість держав стрімко заповнювали експортний вакуум і заробляли гроші.

Докладніше: http://ckp.in.ua/analytics/17380