Доступ до реєстру нерухомості обіцяють зробити безплатним

Комітет Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції на своєму засіданні заслухав міністра юстиції України Павла Петренка щодо стану реалізації вільного доступу до реєстру речових прав на нерухоме майно.
Депутати обговорили проблеми у роботі реєстрів, зокрема, реєстрів нерухомості та автомобілів, скасування плати з громадян за доступ до інформації.

Міністр юстиції Павло Петренко заявив, що відкриття реєстрів себе виправдало. «Це спільна перемога парламентського комітету, міністерства і експертів — відкрити інформацію щодо осіб, які приховували володіння нерухомістю, — сказав міністр. — Торік було багато випадків, коли судді, прокурори, державні службовці змушені були пояснювати, звідки у них з’явився котедж на 1000 метрів, авто за півмільйона доларів у тещі». З 1 січня 2015 року реєстр нерухомості відкритий для пошуку для будь-якого громадянина. Влітку парламент ухвалив закон про відкриття інформації про всю коштовну власність — авто, яхти тощо.
За словами міністра, за 2016 рік отримано 100 тисяч довідок із державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 14 тисяч довідок було покладено в основу журналістських розслідувань та громадських організацій.
Водночас людина, яка отримує інформацію щодо власника майна, має також нести відповідальність і тому повинна ідентифікуватися, щоб у разі шахрайських дій власник майна мав змогу пред’явити претензії.
Зараз довідка з реєстру нерухомості коштує 20 гривень. Народні депутати, члени парламентського комітету ініціювали, щоб доступ до реєстру був безплатний. Міністр юстиції підтримав цю пропозицію.
«За рік, що минув, готові до того, щоб реєстр був безплатний для користування, — сказав Павло Петренко. — За минулий рік до бюджету надійшло майже 3,5 мільйона гривень за користування реєстром, для бюджету це невеликі кошти. З точки зору можливості доступу до реєстру це створює певні перепони, особливо для журналістів». Міністр висловився за безоплатне отримання інформації за доступ до реєстру і запропонував депутатам ініціювати внесення відповідних змін до статті 33 закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», запевнивши, що Мін’юст готовий підтримати цей законопроект. Та якщо у реєстрі здійснюватиметься пошук більш як десяти об’єктів — така інформація буде платною.
Окрім реєстру нерухомості, минулого року було відкрито і реєстр бізнесу, який, як стверджують у Мін’юсті, є найповнішим серед всіх українських реєстрів. Упродовж минулого року два мільйони українських підприємців скористувалися безплатним сервісом, 400 тисяч підприємців — платними он-лайн сервісами Мін’юсту (реєстрація підприємства, отримання довідок про реєстрацію тощо). Через он-лайн сервіси також уже можна отримати свідоцтво про шлюб, про народження.
У середині березня Мін’юст обіцяє презентувати нову базу в реєстрі бізнесу з можливістю пошуку за реквізитами компанії, через бенефіціара тощо. За підтримки ПРООН в Україні готується демо-версія системи електронного декларування.
Проте у народних депутатів та представників громадських організацій багато зауважень до роботи реєстрів. Приміром, що дуже часто «зависає» проплата витягу із реєстру через банк. У Мін’юсті це пояснили тим, що в Ощадбанку, на який нещодавно перейшов реєстр, слабкий софт і підводить платіжна система через Інтернет. Міністр запропонував оголосити публічний конкурс і залучити декілька банків-агентів. Депутати і експерти також наголошували на потребі синхронізації реєстрів нерухомості, транспортних засобів із системою електронного декларування.
Олег Осуховський повідомив, що надходить багато скарг щодо фактів внесення через «чорних нотаріусів» та державних реєстраторів змін щодо власників підприємств чи майна, і власнику потім роками доводиться через суди відсуджувати своє майно чи бізнес. Міністр запропонував розробити законопроект, у якому передбачити, щоб при зміні керівника, статуту чи засновника компанії всі підписи завірялися нотаріально або через електронний цифровий підпис. Ігор Луценко відзначив, що інформація в реєстрах неповна — свого майна він у них не побачив.
Водночас, запевнив П. Петренко, практика передачі нотаріусам і органам самоврядування функцій реєстрації загалом виправдана. Нотаріуси проводять 70 тисяч операцій у місяць, і в Мін’юсті немає жодної скарги щодо вчинення незаконних дій щодо реєстрації. Однак погана новина — міські голови не виявляють активності щодо забирання реєстраційних функцій до органів місцевого самоврядування, як це передбачено законом. Тільки одна — Луцька міськрада — за два місяці роботи нового закону про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно взяла на себе реєстраційні функції. Хоча кошти, зароблені від реєстраційних послуг, місцева влада може витратити на соціальну сферу і розвиток регіону.
На засідання комітету мав прийти й міністр економіки Айварас Абромавичус — щоб розповісти депутатам про факти корупції на державних підприємствах, про що він нещодавно виступив із публічною заявою. Проте міністр не прийшов.
А напередодні депутати з антикорупційного комітету у закритому режимі зустрічалися з директором НАБУ Артемом Ситником. Голова комітету Єгор Соболєв відзначив, що ця зустрів засвідчила, що є всі можливості для боротьби з корупцією, відкриті кримінальні провадження. Зокрема, зі слів С. Соболєва, директор НАБУ вразив депутатів «інформацією про багатство суддів», яка тепер доступна завдяки відкритості реєстрів.

Думка експерта

Керівник Центру протидії корупції Віталій ШАБУНІН:
— У частині відкриття інформації Мін’юст був попереду всього уряду, і хотілося б, щоб ця робота продовжилась. Але щодо реєстрів, на певному етапі забуксували технічні питання — скажімо, у реєстрі бізнесових компаній так і не з’явилися іноземні компанії та представництва, зареєстровані в Україні. Друга проблема — відсутність пошуку по бенефіціарах і за юридичною адресою, відсутність інших фільтрів, групування за прізвищем чи назвою компанії і за власником. Глобальне питання щодо землі — в реєстрі одні дані, в кадастрі — інші.

КОМЕНТАР

Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО:
— Щодо певних технічних помилок у реєстрі, хочу заспокоїти і розвіяти міфи: технічних помилок у реєстрі, який обслуговує 40 мільйонів українців, — одиниці. Якщо майно набували до 2011 року, коли існували БТІ та паперовий облік і реєстрація нерухомості, то його немає у реєстрі. У вас є два виходи: або можете самі зібрати пакет інформації та внести його до реєстру, або коли проводитимете певну операцію — продаж, успадкування чи дарування, тоді ця інформація буде відображена у реєстрі.
Щодо державних чиновників — вони зобов’язані будуть подати в електронній декларації всю інформацію про себе незалежно від того, є вона у реєстрі чи нема. Всю інформацію не лише про нерухоме майно, а й дороге майно, що коштує більш як 60 тисяч гривень, а також будь-які витрати понад 20 тисяч гривень. Коли запрацює електронне декларування, українські громадяни побачать повністю чиновника і його сім’ю як на долоні, всі їхні об’єкти нерухомості, транспортні засоби. А той, хто не подасть цю інформацію, нестиме кримінальну відповідальність. Ця норма повинна запрацювати вже в цьому році, бо це вимога щодо безвізового режиму. Переконаний, що Верховна Рада виправить прикру помилку, внесену до закону про держбюджет — відтермінування електронного декларування на 2017 рік. Йдеться про чиновників 1-3 категорій, прокурорів, суддів, про 35 тисяч найвищих посадовців, які обіймають відповідальні посади.

Джерело: http://www.golos.com.ua/article/26425...